... Немала частина успіху – бажання досягти його (Сенека) ...
Науково-практична Інтернет-конференція 04.10.2011 - Секція №5
В обстановці зростання злочинності необхідно активно розробляти та впроваджувати нові форми та методи оперативно-слідчої роботи з метою підвищення ефективності розслідування складних кримінальних справ. Важливою складовою успіху, а в ряді випадків і необхідним компонентом вирішення слідчо-оперативних задач, являється вміння виявити суб’єктивну сторону злочину, психологічні особливості особи злочинця [2]. 
Особливо актуальним це завдання стає при розслідуванні злочинів, вчинених в умовах неочевидності, що означає для слідчого відсутність мотиву та (або) матеріальних доказів по справі [3]. Дефіцит інформації в слідчій та оперативно-розшуковій діяльності може бути усунено шляхом психологічного аналізу злочину. Особа злочинця нерідко є закодованою в ознаках події (слідах) та обставинах кримінальної ситуації так, що їх дешифровка та встановлення придатних для пошуку ознак вимагає застосування спеціальних методів пізнання [2]. Таким методом є складання психологічного портрету (профілю) злочинця.
У кожному конкретному випадку психологічний портрет є результатом комплексного міждисциплінарного аналізу відображеної в матеріалах справи кримінальної події [5].
Кримінально-процесуальне законодавство України безпосередньо не регламентує діяльність психологів зі складання й використання психологічних портретів злочинців. Хоча психологічні портрети не є доказами в кримінальних справах, їх можна застосовувати при пошуку доказів, а також при здійсненні оперативних і слідчих дій щодо встановлення винних[4]. 
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28 липня 2004 р. №842 було створено Центр практичної психології при головних управліннях МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Київській області, управліннях МВС України в областях, місті Севастополі та на транспорті і затверджене відповідне Положення, яке регламентує діяльність Центру. У п.2.2 Положення перелічуються функції Центру практичної психології, а саме п.2.2.21 визначає, що одними з його функцій є складання психологічних портретів підозрюваних у вчиненні злочинів, зниклих осіб та ймовірних злочинців, створення психологічних моделей організованих злочинних угруповань, психологічне відтворення подій та обставин злочинів [1].
За останній час в Україні психологами ГУМВС-УМВС, ВНЗ та структурних підрозділів МВС України було складено близько 150 психологічних портретів, які найчастіше використовувалися при розслідуванні умисних вбивств (ст. 115 КК України), нанесень тяжких тілесних ушкоджень (ст. 121 КК України), розбійних нападів (ст. 187 КК України), грабежів (ст. 186 КК України), крадіжок (ст. 185 КК України), вимагань (ст. 189 КК України), зґвалтувань (ст. 152 КК України) тощо.
При порівнянні працівниками карного розшуку та слідства індивідуально-психологічних рис, мотивів скоєння злочинів після затримання злочинців з інформацією, що надавалася психологами, був встановлений збіг за рядом параметрів. Прогностичність наданої інформації становила до 80 % [6, с. 26].
Однак дана методика має певні недоліки, які можна поділити на дві групи: недоліки методологічного характеру самого методу і проблематичні моменти, які виникають під час збирання та обробки інформації при криміналістичному профілюванні. 
Щодо питання про визнання на законодавчому рівні застосування даного методу, зокрема визнання результатів, отриманих з його допомогою, доказами у суді, необхідно зазначити, що будь-яка криміналістично значуща інформація, отримана цим шляхом, залишатиметься орієнтуючою, і на її підставі можуть висуватися обґрунтовані версії як слідчі, так і оперативно-розшукові. Доказове значення результати методу можуть мати тільки у разі, якщо вони використовуються у подальшому при проведенні судово-психологічної експертизи, що у окремих випадках може мати місце у діяльності з розкриття і розслідування злочинів [7, с. 66-67].
Таким чином, нерідко в слідчій практиці виникають ситуації, коли злочин вчинено в умовах неочевидності, що створює для слідчого низку проблем щодо побудови версій та організації процесу розслідування. В такій ситуації досить актуальним є застосування методу складання психологічного портрету (профілю) злочинця. Ефективність методу полягає в тому, що аналізуючи матеріали справи, експерт-психолог (експерт-криміналіст, кримінолог, психолог чи психіатр) готує імовірнісний портрет злочинця з характерними рисами його психічного та зовнішнього конституційного вигляду, професійною орієнтацією, стилем життя, захопленнями і т.п. Тобто, психологічний портрет (профіль) злочинця в такому випадку є першим кроком на шляху розслідування кримінальної справи і дає слідчому шанс взагалі розслідувати таку справу, що підвищує показники розкриття злочинів. 
В Україні метод криміналістичного профілювання набуває все більшого визнання його очевидних преваг, що відображується в активному впровадженні застосування складання психологічних портретів (профілів) в діяльності правоохоронних органів. І хоча метод складання психологічного портрету злочинця в Україні ще не досяг такого розвитку і практичної результативності як, наприклад, в США чи Європі, він, безумовно, поступово займає важливе місце в оперативно-розшуковій та слідчій діяльності правоохоронних органів України, тобто, відіграє не останню роль у здійсненні правоохоронної функції держави.
 
Список використаних джерел:
1. Положення про Центр практичної психології при головних управліннях МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Київській області, управліннях МВС України в областях, місті Севастополі та на транспорті: затв. Наказом МВС від 28.07.2004 №842. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
2. Анфиногенов А.И. Психологический портрет преступника, его разработка в процессе расследования преступления: диссертация ... кандидата психологических наук: 19.00.06 / А.И.Анфиногенов – Москва, 1997. – 183 с.
3. Дрейк М. Специалист по монстрам. Человек, который «вычислил» Чикатило. Александр Бухановский: «Он плакал, как ребёнок» / М. Дрейк // Московский Комсомолец. – 2003. – №665. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http.://www.mk.ru.
4. Сулицький В. Психологічний портрет злочинця / В. Сулицький. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті: http://www.politik.org.ua.
5. Новогребелець Т.А. Поняття та побудова «психологічного портрету» невідомої особи за ознаками усного мовлення / Т.А. Новогребелець. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті: http://intkonf.org.
6. Діденко О.І. Психологічний портрет особи: досвід та проблеми / О.І. Діденко // Теоретичні і прикладні проблеми психології. – 2004. – №2(7) – С. 23-28.
7. Старушкевич А. Криміналістичне профілювання: наукове обґрунтування та проблеми використання у розслідуванні злочинів / А. Старушкевич // Право України. – 2004. – № 8 – С. 64-68.
 

Add comment


Security code
Refresh


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2019
May
MoTuWeThFrSaSu
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція