... Немала частина успіху – бажання досягти його (Сенека) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 04.10.2011 - Секція №5
При розслідуванні нападів на інкасаторів виникає потреба в призначенні судово-балістичної експертизи для вирішення кола питань ідентифікаційного і не ідентифікаційного характеру, пов'язаних з дослідженням вогнепальної зброї і боєприпасів, слідів пострілу у самій зброї, на ураженій перешкоді і на нападниках. Злочини, вчинені з використанням вогнепальної зброї, належать до найбільш тяжких. 
У процесі розслідування кримінальних справ цієї категорії виникають обставини, встановлення яких пов’язане з використанням спеціальних знань. За чинним кримінальним законодавством, сам факт протиправного придбання і збереження вогнепальної зброї та набоїв, згідно зі статтею 263 КК України, є кримінально караним. У зв’язку з цим визначення належності виявлених предметів до розряду вогнепальної зброї або набоїв повинно бути підтверджено судово-балістичною експертизою [4, с.47-57]. Як правило, необхідність у комплексі спеціальних досліджень виникає під час встановлення багатьох важливих обставин здійснення та результатів пострілу як зі сторони інкасаторів так і нападників.
Подія злочину постає як діяльність суб’єктів у матеріальному середовищі, в результаті якої виникають сліди злочину – джерела доказової інформації. У разі використання вогнепальної зброї під час нападу на інкасаторів за загальними законами діалектики виникають відповідні сліди-відображення, які мають необхідний і повторюваний, тобто закономірний характер. 
Судова балістика є інтеграційною системою знань, яка водночас є складовою криміналістики (криміналістичної техніки) і судової експертології (теорії судово-балістичної експертизи) [2, с.62].
Формулювання ідентифікаційних завдань досить різноманітні. Наприклад: до якої системи (моделі, зразку) відноситься дана вогнепальна зброя (яку використовували нападники при нападі на інкасаторів); зі зброї якої системи (моделі, зразка) стріляна куля (гільза), виявлена на місці нападу; до якого заводу-виготовлювача ставляться патрони (кулі, дріб, гільзи); чи не становили раніше обріз і частина стовбура єдину мисливська рушницю; чи не відноситься патрон, використаний на місці події, і патрони, вилучені в конкретної особи, до єдиного джерела походження. 
Для проведення судово-балістичної експертизи застосовуються різноманітні методи дослідження, вибір яких зумовлюється видом і характером досліджуваних об'єктів і вирішуваних експертом питань.
Ідентифікаційні балістичні дослідження по цим справам здійснюються за допомогою різних методів і технічних засобів. При мікроскопічних дослідженнях застосовуються стереоскопічні (МБС-1, МБС-2), біологічні (МБР-1, МБР-3, МБИ-З) мікроскопи; для виміру різних параметрів балістичних об'єктів, крім інструментів контактної дії, застосовуються інструментальні мікроскопи ММИ-1, МІМ-7 [5, с.24].
Вивчення профілю різних слідів здійснюється за допомогою профілографічних методів: шупове профілювання, епічне, фотоелектричне. Широко застосовується й мікрофотографія за допомогою універсальних камер або спеціальних фотонасадок для мікрофотографування.
Порівняльний аналіз судово-балістичних об'єктів проводиться в різних формах. При рішенні завдань по визначенню групової приналежності для порівняння використаються такі джерела інформації, як класифікації, наукові довідники, натурні колекції. Інша форма порівняння - це порівняння з експериментальними зразками, отриманими з використанням предметів однієї групової приналежності з досліджуваним об'єктом. 
Результати не ідентифікаційних досліджень, як правило, допомагають розкрити об'єктивну, а в окремих випадках і суб'єктивну сторону складу злочину. Коло розв'язуваних при цьому питань дуже велике. Їх можна розбити на п'ять визначних груп: 
1. Визначення стану вогнепальної зброї, боєприпасів.
2. Встановлення обставин при яких відбулися певні дії.
3. Встановлення можливості вчинення певних дії.
4. Визначення способу і причин виникнення ушкоджень, мікронашарувань.
Об'єктами судово-балістичної експертизи є вогнепальна зброя, боєприпаси та їх частини (патрони, гільзи, кулі, дріб, картеч, пижі, прокладки), предмети зі слідами пострілу, котрі були вилучені з місця здійснення нападу або у підозрюваних.
На сьогодні не розроблені надійні універсальні методи встановлення абсолютної давності пострілу, це питання судово-балістична експертиза, як правило, позитивно не вирішує. Однак питання про те, чи проводилась стрільба із зброї після її останнього чищення і змазування, може бути вирішене шляхом хімічного дослідження нагару в каналі ствола зброї [6, с.17].
Дослідження слідів пострілу, а також компонентів спорядження боєприпасів проводиться з використанням мікроскопічних, хімічних і фізичних методів (емісійний спектральний аналіз, лазерний мас-спектральний аналіз, інфрачервона спектрометрія, рентгеноструктурний аналіз тощо).
Для вивчення металізації на об'єктах застосовуються контактно-дифузійний і електрографічні методи.
На вирішення судово-балістичної експертизи при нападах на інкасаторів необхідно надати наступні питання:
1) Чи є вогнепальною зброєю предмет, вилучений у нападників? Для цього може досліджуватися атипова зброя (саморобного виготовлення), яка може не мати аналогів серед стандартної вогнепальної зброї. (Стосовно саморобної вогнепальної зброї питання про її справність не вирішується, оскільки справною є зброя, яка відповідає певним технічним умовам, а на саморобну зброю вимоги нормативних документів не поширюються).
2) До вогнепальної зброї якої системи, моделі, зразка, калібру належить револьвер, вилучений у нападників?
3) Чи міг із конкретного наданого пістолета (якщо саме пістолет був вилучений у нападників або знайдений на місці здійснення нападу) відбутися постріл? Більш конкретні параметри умов пострілу задаються залежно від обставин розслідуваної події.
4) Чи відстріляні п'ять гільз, виявлених у місці нападу на інкасаторів, з конкретного пістолета, вилучених у підозрюваних?
5) Чи вистрілено дріб (картеч), вилучений з тіла потерпілого, з конкретної мисливської рушниці (якщо мало місце смерть інкасатора)?
6) Чи стріляли з двоствольної мисливської рушниці, вилученої у даного підозрюваного, після її останнього чищення і змазування?
7) Яким порохом і якими снарядами (дробом, картеччю, кулею) зроблені останні постріли з кожного ствола цієї рушниці?
8) 3 якої відстані стріляли в двері автомобіля інкасаторів судячи з розсіювання дробу?
9) Яким було взаємне розташування зброї і автомобіля інкасаторів в момент пострілу судячи з напрямку каналу вогнепального пошкодження?
10) Частиною вогнепальної зброї якого виду і зразка (моделі) є дана деталь (магазин, затвор, вісь барабана револьвера тощо)?
11) Якою є пробивна дія даної зброї (або дальність прицільної стрільби, дальність убивчої дії, максимальна дальність польоту снаряда)?
12) Яка причина розриву ствола дробової рушниці?
13) Які матеріали, предмети, інструменти і технічні засоби використовувались для виготовлення саморобної зброї або зміни будови зброї промислового виготовлення? 
14) Якими були професійні навички особи, яка здійснювала виготовлення або переробку зброї? 
15) Чи є даний шматочок металу частиною кулі, а якщо так, то до якого виду і зразка належить ця куля?
16) У який спосіб виготовлено даний пиж (вирізання, висічка тощо)?
17) Чи проходила куля через які-небудь перешкоди перш ніж влучити в уражений об'єкт?
18) Яка з наданих куль, вистрілених з одного екземпляра зброї, вистрілена першою?
19) Чи є пошкодження на ураженому об'єкті (автомобіль, дерево, людина, інші предмети) вогнепальним?
20) Який з отворів вогнепального пошкодження на об'єкті є вхідним і який вихідним?
21) Яка черговість утворення декількох вогнепальних пошкоджень?
22) 3 якої відстані зроблено постріл у даний об'єкт?
23) Чи є сліди близького пострілу на одежі інкасаторів (треба завчасно її витребувати)?
24) Чи міг потерпілий сам заподіяти собі дане ушкодження з даної зброї?
25) Чи є на руках даної особи (нападника чи інкасатора) мікронашарування, які з'явилися в результаті пострілу із зброї певного виду (моделі)?
26) 3 якого місця (ділянки місцевості) зроблено постріл? [1, с.1033-1055; 3, с. 222-223].
Необхідно відзначити, що в деяких випадках відповіді на окремі питання можуть надати лише експерти-біологи (відносно об’єктів-речовин біологічного походження) або експерти-криміналісти лише після хімічного дослідження (наприклад, визнання ушкодження вогнепальним після визнання хіміками його утвореним за допомогою пороху) [7, с.30].
Криміналістичне оцінювання об’єкту, який був використаний або підготовлений до використання у якості зброї для нападу на інкасаторів, це зброя (як різновид знарядь, який використовується людиною, для ураження живої чи іншої цілі).
Треба відмітити, що ступінь ураження не має значення, навпаки, вид зброї обирається ситуаційно в залежності від поставлених завдань, що, у свою чергу, й визначає ступінь тяжкості спричинених ураженням пошкоджень. 
Окресливши ймовірне коло об’єктів та питань, які підлягають судово-балістичному дослідженню при розслідуванні нападів на інкасаторів, визначивши їх кількість, різноманітність та властивості кожної групи, слід вказати, що проведення судово-балістичної експертизи потребує значного обсягу довідкової та методичної літератури, відомостей про різні зразки зброї та набоїв до неї, враховуючи до того ж такі важливі якості, як досвід і спеціалізація експерта, який провадитиме дослідження.
 
Список використаних джерел:
1. Галяшина Е.И. Законодательство о судебной экспертизе и пути его совершенствования / Е.И.Галяшина //Lex Russica. – 2006. – № 6. – С. 1033-1055.
2. Китаев Н.Н. Идентификация возможности биомеханической экспертизы в криминалистике / Н.Н. Китаев //Вестник криминалистики. – 2007. – № 2. – С. 61-63.
3. Малиновская Е.М. Задачи судебной экспертизы / Е.М. Малиновская // Вопросы гуманитарных наук. – 2007. – № 3. – С. 222-223.
4. Негуляев Г.О. Новые подходы к обеспечению качества поиска и экспертизы / Г.О.Негуляев //Интеллектуальная собственность. Промышленная собственность. – 2007. – № 2. – С. 49-61.
5. Пашинский В.В. Объекты судебной экспертизы / В.В. Пашинский //Закон и право. – 2007. – № 4. – С. 24-25.
6. Плесовских Ю.Г. Соотношение методологии общей теории судебной экспертизы, методологии судебно-экспертного исследования и экспертных методик / Ю.Г. Плесовских //Российский следователь. – 2006. – № 7. – С. 17-18.
7. Саушкин С.А. Возможности использования данных несудебных экспертиз в производстве по уголовным делам / С.А. Саушкин // Уголовное судопроизводство. –2007. – № 1. – С. 28-31.
 

Add comment


Security code
Refresh


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2019
June
MoTuWeThFrSaSu
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція