... Життя не навчить, якщо не має бажання порозумнішати (Б. Шоу) ...

Головне меню

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція
Науково-практична Інтернет-конференція 15.12.2011 - Секція №2
Проблема виробництва продуктів харчування з вмістом ГМО, а також подальше інформування покупців про наявність її в продукції є досить важливою для українського суспільства. Достеменно не відомо коли вперше трансгенні сільськогосподарські культури і вироблені з них продукти з’явилися на нашому ринку. Вперше легальне визначення ГМО на законодавчому рівні було дано ЗУ “Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів”, згідно п. 4 ст. 1 якого, генетично модифікований організм (ГМО) - це будь-який організм, у якому генетичний матеріал був змінений за допомогою штучних прийомів переносу генів, які не відбуваються у природних умовах [1]. Питання про шкідливість чи корисність ГМО є досить дискусійним у наш час, як у суспільстві, так і наукових колах. Постає питання, як реалізується право споживачів на інформацію про склад продукції, яку вони купують. 
У частині 1 ст. 15 Закону України “Про захист прав споживачів” говориться, що споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого компетентного вибору, а дана інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару [2]. У переліку інформації, яка повинна містити відомості про продукт, інформація про ГМО була включена лише у 2009 році. Законодавчо це питання було врегульовано шляхом прийняття двох законодавчих актів, зокрема ЗУ “ Про внесення змін до Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів щодо інформування громадян про наявність у харчових продуктах генетично модифікованих організмів (ГМО)” № 1778-VI від 17 грудня 2009 року та ЗУ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання інформації про вміст у продукції генетично модифікованих компонентів” № 1779-VI від 17 грудня 2009 року. 
Визначення поняття харчової продукції та порядку етикетування її написом “БЕЗ ГМО” чи “МІСТИТЬ ГМО” встановлено КМУ який своєю постановою від 13 травня 2009 року № 468 затвердив “Порядок етикетування харчових продуктів, які містять генетично модифіковані організми або вироблені з їх використанням та вводяться в обіг”. Цим порядком встановлено, що харчовий продукт, який містить генетично модифіковані організми, - це такий харчовий продукт, який повністю або окремі його складники містять генетично модифіковані організми, вміст яких становить понад 0,9%" (така ж допустима норма ГМО в продуктах в країнах ЄС).
Якщо на товарі з ГМО відсутнє відповідне маркування, з метою захисту прав споживачів, він підлягає вилученню з обігу. 
На сьогоднішній день законодавство України зобов’язує виробника у будь-якому випадку надавати інформацію про наявність або відсутність ГМО у складі харчових продуктів, але незважаючи на наявність маркування “БЕЗ ГМО” дана інформація не завжди є правдивою, тобто маркування не відповідає дійсності, що є безпосереднім порушенням принципу достовірності інформації, який є одним із основних у інформаційних правовідносинах. Так за даними директора Департаменту споживчої політики Держспоживстандарту України у результаті проведених перевірок генетично модифіковані інгредієнти були знайдені у 5 % досліджених зразків які містили напис “БЕЗ ГМО” .
Незважаючи на велику кількість нормативно-правових актів з даного питання все ж таки законодавство про маркування ГМО є недосконалим і потребує негайних і ґрунтовних змін. Наслідком недосконалості законодавства є порушення конституційних прав наших громадян в тому числі і інформаційних. Для вдосконалення законодавства необхідно було б звернутися до досвіду ЄС у цій сфері, адже правове регулювання питання ГМО у них є найбільш прогресивним і досконалим.
Для того щоб позбавити виробника можливості введення покупця в оману щодо наявності ГМО в товарах рекомендуємо змінити градацію маркування, а саме: 
- спочатку треба зробити маркування обов'язковим лише для зразків з вмістом вище 0,9%, це означатиме, що у продуктів без ГМО, не буде зобов'язання щодо маркування продукції; 
- якщо вміст ГМО від 0 до 0,9%, але є мінімальні кількості ГМО в межах похибки - у такому випадку виробник може не маркувати товар про наявність трансгенів, але не має права написати "БЕЗ ГМО". Така кількість можлива як випадкове попадання з інгредієнтами без відома самого виробника. Однак, як ви розумієте, він сам повинен контролювати свою продукцію;
- якщо ГМО повністю відсутні, то лише у такому випадку на товарі може з'явитися напис "БЕЗ ГМО" (таку продукцію можна прирівняти до екологічно чистих продуктів).
 
Список використаних джерел:
1. Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів [Текст]: [Закон України: офіц.текст: за станом на 9 лютого 2010 року]. – К.: Відомості Верховної Ради України, 2007 р., № 35, стор. 1137, стаття 484.
2. Про рекламу [Текст]: [Закон України: офіц.текст: за станом на 12 серпня 2011 року]. – К.: Відомості Верховної Ради України, 1996. – № 39. – ст. 181, 2009. - № 37, стор. 17, стаття 1240.
 

Коментарі  

 
+4 #1 Аліна К. 2011-12-13 19:50 Я дуже вибачаюся, але мушу констатувати цей факт - стаття далека від ідеалу.
Але хочу сказати мене зацікавила, бо то «без ГМО» кожного дня у нас в очах, але ж, що саме цікаво, цей напис на товарах ніяким чином не пов’язаний з захистом прав споживачів.

P.S. Це напис ліплять навіть на текстильну продукцію, бачила і на DVD дисках
Цитувати
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити


Юридическая баннерная сеть LLE.ru
-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2014
Грудень
ПнВтСрЧтПтСбНД
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    
Як Ви ставитесь до інновацій у юриспруденції?
 
Як Ви оцінюєте рівень взаємодії держави та суспільства у Україні?
 
Система Orphus

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

LLE.ru
Регистрация ООО