... Таємниця успіху у тому, щоб бути готовим скористатися зі слушної нагоди, коли вона настане (Б. Шоу) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 04.10.2018 - СЕКЦІЯ №2
Характерним для трансформаційних процесів, які відбуваються у різноманітних сферах суспільного життя: політичній, економічній, соціальній, культурній, інформаційній та ін. є зростання ролі інформації, що в свою чергу, зумовлено багатьма чинниками, і передусім формуванням інформаційного сектора економіки. При цьому від обсягу, швидкості та якості обробки інформації значною мірою залежить ефективність управлінських рішень в бюджетній сфері, зростає значення методів управління з використанням інформаційних технологій соціальними та економічними процесами, фінансовими і товарними потоками, аналізу та прогнозування розвитку внутрішнього і зовнішніх ринків. В свою чергу, правове регулювання інформаційних відносин в сфері бюджетної діяльності забезпечує її стабільність, ефективність та гарантованість. Внаслідок такого правового регулювання ці відносини існують і розвиваються як результат предметної діяльності держави. Слід зазначити, що цілісне уявлення структури інформаційних бюджетних правовідносин неможливе без дослідження їх об’єкта, який є досить складним правовим утворенням і відображає специфіку цього виду правовідносин. 
В юридичній літературі зустрічаються різні погляди щодо визначення змісту понять «об’єкт правовідносин», «об’єкт інформаційних правовідносин», «об’єкт бюджетних правовідносин». Загальновизнано, що об’єктом правовідносин є те, з приводу чого виникає зв’язок між суб’єктами правовідносин, отже об’єкт є «субстратом» правовідносин, тією основою, яка пов’язує між собою суб’єктів. При дослідженні об’єкта правовідносин мають підлягати сумніву усі положення, починаючи з відповіді на питання чи потрібна взагалі така категорія, і, закінчуючи тим, що слід розуміти під об’єктом взагалі. Вказане стосується і об’єкта інформаційно-бюджетних правовідносин, який співвідноситься із об’єктом правовідносин як частина і ціле. Але, будучи частиною цілого, об’єкт інформаційно-бюджетних правовідносин, в свою чергу, є цілим стосовно інших частин, що його становлять: видових та простих об’єктів. Пізнання частини ще не означає пізнання цілого і тому, досліджуючи об’єкт інформаційно-бюджетних правовідносин потрібно визначити його місце як частини цілого, оскільки частина не може існувати і функціонувати поза межами цілісного правового утворення, яким і є об’єкт правовідносин в цілому. 
Розширенням тлумачення поняття об’єкта правовідносин відповідно розширюється зміст поняття «об’єкт бюджетних правовідносин», «об’єкт інформаційних-бюджетних правовідносин», які формуються як досвід здійснення правових досліджень, взятих у єдності та взаємодії. Поняття «об’єкт інформаційних бюджетних правовідносин» є вужчим за обсягом, ніж поняття «об’єкт інформаційних правовідносин» або «об’єкт бюджетних правовідносин» і становлячи лише частину цих понять, звужується як за обсягом змісту, так і за системою об’єктів. 
Складна, багаторівнева категорія об’єктів правовідносин потребує їх класифікації, так як саме класифікація відіграє значну роль в визначенні суті об’єктів правовідносин. Цікавим, на наш погляд, видається класифікація об’єктів бюджетних правовідносин, яку запропонував В.Д. Чернадчук. Науковець висловив обґрунтовану думку, згідно з якою об’єкт бюджетних правовідносин можна розглядати як складне правове утворення, що передбачає виділення загального, спеціального (видового) та первинного об’єктів бюджетних правовідносин [1, с.121]. Погоджуючись з такою точкою зору і застосовуючи її щодо об’єктів інформаційних бюджетних правовідносин, уявляється можливим виділити загальний, спеціальний (видовий) і первинний (елементарний) об’єкти інформаційних бюджетних правовідносин. Загальним об’єктом інформаційних бюджетних правовідносин, на нашу думку, може бути визнано бюджетну інформацію, з приводу якої і виникає правовий зв’язок між суб’єктами інформаційних бюджетних правовідносин. Спеціальними (видовими) об’єктами є види бюджетної інформації, а первинними (елементарними) об’єктами слід визнати конкретну бюджетну інформацію. 
Залежно від правового режиму інформація поділяється на інформацію з вільним доступом (відкрита інформація) та інформацію з обмеженим доступом (закрита інформація). Тому, на нашу думку, об’єкти інформаційних бюджетних правовідносин за правовим режимом можуть бути відкритими (інформація з вільним доступом) та закритими (інформація з обмеженим доступом, зокрема державна таємниця). Належність бюджетної інформації до того чи іншого виду впливає на її правовий режим.
Доступ до відкритої інформації забезпечується шляхом систематичної її публікації в офіційних друкованих виданнях; поширення її засобами масової комунікації; безпосереднього надання інформації заінтересованим громадянам, державним органам, юридичним особам. Відповідно до частини п'ятої ст. 28 Бюджетного кодексу України [2] та ст. 3 Закону України «Про відкритість використання публічних коштів» [3] інформація про виконання Державного бюджету України за підсумками місяця, кварталу та року; інформація про виконання зведеного бюджету України; бюджетні запити, включаючи інформацію про мету, завдання та очікувані результати, яких передбачається досягти при виконанні бюджетних програм, паспорти бюджетних програм на поточний бюджетний період (включаючи зміни до паспортів бюджетних програм), звіти про виконання паспортів бюджетних програм за звітний бюджетний період, включаючи інформацію про стан реалізації інвестиційних проектів за бюджетними програмами із зазначенням ступеня їх готовності та обсягів коштів, необхідних для завершення таких проектів та інша публічна інформація про виконання Державного бюджету України вважається відкритою і підлягає опублікуванню. 
Інша справа стосовно інформації з обмеженим доступом (закритої інформації). Стосовно бюджетної сфери, до даного виду інформації відноситься інформація, що стосується таємних видатків. Таємні видатки – це видатки, пов’язані з державною таємницею. Державний бюджет України містить пояснення всіх видатків, за винятком таємних. Таємні видатки, пов’язані з діяльністю органів державної влади, в інтересах національної безпеки включаються до Державного бюджету України без деталізації. Про що йдеться в ст. 31 Бюджетного кодексу України [2]. 
Таким чином, об’єктом інформаційних бюджетних правовідносин можна визнати нематеріальну субстанцію (бюджетна інформація) як результат дій, що фіксується на матеріальних носіях і є відображенням матеріальних наслідків (результатів) бюджетної діяльності та стану бюджетної системи, з приводу чого виникає правовий зв’язок між суб’єктами інформаційних бюджетних правовідносин, детермінований їх інтересами в сфері бюджетної діяльності в межах їх бюджетної правосуб’єктності.

Список використаних джерел:
1. Чернадчук В.Д. Бюджетні правовідносини в Україні: поняття, класифікація та особливості структури: монографія / В.Д. Чернадчук. — Суми: «Університетська книга», 2011. – 172 с.
2. Бюджетний кодекс України за станом на 01січня 2018 р. Верховна Рада України. URL:http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2456-17/page. (дата звернення: 23.09.2018)
3. Про відкритість використання публічних коштів: Закон України за станом на 30 вересня 2015 р. Верховна Рада України. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/183-19 (дата звернення: 23.09.2018)
4. Chernadchuk Tamara. Information like the object of information legal realations in budget sphere. The international scientific association of economists and jurists «Consilium». 2017 № 8. С. 146-148. (Geneva, Switzerland) 
 
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2018
Жовтень
ПнВтСрЧтПтСбНД
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2018 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція