...Здібним заздрять, талановитим шкодять, геніальним лестять (М.Фадуль)...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 04.10.2018 - СЕКЦІЯ №6
Розвиток України як суверенної та незалежної, демократичної, соціальної та правової держави в умовах процесів глобалізації, які відбуваються у сучасному світі, передбачає врахування під час реалізації нею її основних завдань та функцій тих тенденцій, які існують у багатьох розвинених країнах в сфері державного управління. Фактично слід вести мову по те, що в сфері державного управління багатьох країн одержують своє визнання та широке застосування ефективні технології, які вже отримали свою апробацію та довели дієвість у бізнес-процесах та проектах. Однією із таких тенденцій, яка останнім часом дедалі більше дістала своє поширення в світі, є включення у механізм держави, окрім власне державних органів, установ та підприємств, також приватних органів, установ, підприємств та окремих осіб. У бізнес-управлінні це отримало назву аутсорсингу, сутність якого полягає у передачі певною організацією, на підставі договору, тих чи інших видів робіт або функцій виробничої діяльності іншій компанії, що діє в цій області. Фахівці відмічають, що ефективність аутсорсингу підтверджує той факт, що сьогодні він розвивається швидкими темпами у всьому світі і виступає інструментом управління підприємством, спрямованим на підвищення ефективності та конкурентоспроможності його діяльності [1, с. 637]. З наведеного можна відзначити, що соціально-економічні та політичні чинники, що існують у сучасному світі, стан розвитку форм та методів соціального, зокрема і державного управління, передбачають обрання державою для виконання нею її основних завдань та функцій найбільш дієвих та ефективних методів організації і здійснення державного управління. До числа таких методів організації та здійснення державного управління слід віднести аутсорсинг, який проявляється у передачі державою виконання певних її завдань та функцій представниками приватного сектору економіки. Це може стосуватися фактично будь-яких функцій держави (наприклад, ведення інституту приватних судових виконавців), окрім мабуть законодавчої функції та функції правосуддя.
Зокрема це стосується реалізації правоохоронної функції держави, як однієї із основних та значущих для існування суспільства і самої держави функції. Зміст правоохоронної функції держави фахівці визначають як забезпечення охорони права і правовідносин, а також захисту основ конституційного ладу у тому числі прав свобод і законних інтересів людини і громадянина, законності та правопорядку [2, с. 851]. Тобто щодо цих видів діяльності та об’єктів забезпечення держава частину своїх повноважень і частину діяльності передає, як вже відмічено, представникам приватного сектору. І як засвідчує досвід багатьох країн (Великобританії, Данії, Ізраїлі, Іспанії, Італії, Канаді, Німеччині, Норвегії, Португалії, США, Франції, Швейцарії, Японії та інших) саме до діяльності, пов’язаної із охороною права, а також захисту прав свобод та законних інтересів людини і громадянина, вже тривали час доволі успішно у багатьох країнах залучаються представники приватного сектору. Як правило, мова йде про приватні охоронні агентства та детективну діяльність окремих фізичних осіб чи їх об’єднань (детективних агентств). Більш того, слід відзначити, що у вказаних країнах ця діяльність не тільки отримала своє визнання на рівні держави, а що є доволі важливим фактором для правової, демократичної держави така детективна діяльність врегульована на законодавчому рівні. Тобто, як засвідчує закордонний досвід, у більшості країн визнаною практикою, яка довела свою доцільність, є залучення до виконання правоохоронної функції держави приватних детективів або детективних агентств (об’єднання приватних детективів).
Окремо слід вказати на те, що надання можливості представникам приватного сектору (приватним детективам та детективним агентствам (об’єднанням приватних детективів)) завдяки визнанню за ним офіційного статусу брати участь у правових відносинах у сфері реалізації правоохоронної функції держави не тільки сприяє розширенню можливостей самої держави щодо покращення стану організації діяльності із забезпечення законності та правопорядку у країні, контролю за здійсненням такої діяльності (за рахунок ліцензування такої діяльності, її правової регламентації). Це також сприяє оптимальному використанню державою власних ресурсів задля більш ефективного виконання цієї функції, а також вирішує питання задоволення потреби громадян та юридичних осіб у захисті їх прав та законних інтересів. Адже, як відмічено в літературі, реалізація правоохоронної функції вимагає її своєчасного забезпечення достатніми матеріально-технічними фінансовими та кадровими ресурси [2, с. 851]. Отже, є всі підстави вести мову про те, що надання приватним детективам та їх об’єднанням офіційного статусу є нагальною потребою подальшого розвитку та підвищення ефективності реалізації державою її правоохоронної функції. 
При цьому слід відмітити, що самі приватні детективи та детективні агентства (об’єднання приватних детективів) повинні отримати повноцінний статус суб’єктів реалізації правоохоронної функції в державі, що передбачає наділення їх відповідними повноваженням у цій сфері. Зокрема це мало місце завдяки ухваленню 13 квітня 2017 року Верховною Радою України Закону України «Про приватну детективну (розшукову) діяльність», який поряд із Законами України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» від 22 червня 2000 року та «Про охоронну діяльність» від 22 березня 2012 року фактично завершив формування в Україні правового поля для залучення приватних органів, установ, підприємств та окремих осіб як суб’єктів реалізації правоохоронної функції в державі. 
Про те, що приватних детективів та детективні агентства (об’єднання приватних детективів) слід вважати суб’єктами реалізації правоохоронної функції в державі зокрема свідчать положення ст. 16 Закону України «Про приватну детективну (розшукову) діяльність», згідно якої замовниками приватних детективних (розшукових) послуг можуть бути фізичні або юридичні особи, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, в інтересах яких здійснюється приватна детективна (розшукова) діяльність [3]. Текст цієї статті як раз і підтверджує те, що вказані у цій статті особи та органи різної форми власності можуть звертатися до приватних детективів об’єднання приватних детективів), як визначено у преамбулі вказаного закону, з метою забезпечення конституційних гарантій людини та громадянина на захист своїх законних прав та інтересів, що, як раз і складає зміст правоохоронної функції держави, на що вже було вказано вище. І не зважаючи на те, що Президент України скористався правом «вето» щодо Закону України «Про приватну детективну (розшукову) діяльність», але сам факт його прийняття вже свідчить про усвідомлення законодавцем потреби у впорядкування правовідносин у сфері правоохоронної діяльності, розширення кола її суб’єктів та запровадження демократичних і правових підходів до вирішення питання про приватних детективів та детективні агентства (об’єднання приватних детективів) як суб’єктів реалізації правоохоронної функції в державі.
Узагальнюючи наведене у доповіді відмітимо наступні моменти:
– при реалізації завдань та функцій держави остання має використовувати сучасні форми та методи державного управління, у тому числі і шляхом надання можливості приватним органам, установам, підприємствам та окремим особам реалізовувати окремі її функцій, які при цьому вступають як суб’єкти реалізації такої функції;
– як свідчить закордонний досвід, реалізація правоохоронної функції держави цілком можлива за участі представникам приватного сектору, де частину функцій у цій сфері можуть виконувати приватні детективи та детективні агентства (об’єднання приватних детективів);
– враховуючи зміст повноважень приватних детективів, визначених Законом України «Про приватну детективну (розшукову) діяльність» їх цілком можна вважати суб’єктами реалізації правоохоронної функції держави; 
– подальшим напрямком правового та організаційного забезпечення приватної детективної (розшукової) діяльності є узгодження окремих норм Закону України «Про приватну детективну (розшукову) діяльність» із нормами КПК України, Закону України Про оперативно-розшукову діяльність» та рядом інших актів у цій сфері на предмет надання можливості приватним детективам дійсно виконувати функцію забезпечення конституційних гарантій людини та громадянина на захист своїх законних прав та інтересів.

Список використаних джерел: 
1. Партин Г.О., Дідух О.В. Основні види аутсорсингу та їх застосування в управлінні діяльністю підприємства. Сучасні проблеми економіки і менеджменту: тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції, Львів, 10–12 листопада 2011 року, присвяченої 45-річчю Інституту економіки і менеджменту та 20-річчю Інституту післядипломної освіти Національного університету «Львівська політехніка». Нац. ун-тет «Львівська політехніка», Ін-тут економіки і менеджменту, Ін-тут післядипломної освіти. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2011. С. 637—638.
2. Соколенко О.Л. Поняття та ознаки правоохоронної функції держави як основи правоохоронної діяльності. Форум права. 2012. № 4. С. 847—852
3. Про приватну детективну (розшукову) діяльність: Закон України № 3726 від 13.04.2017 URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=57580&pf35401=425620 (дата звернення 24.08.2018). 

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2018
Жовтень
ПнВтСрЧтПтСбНД
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2018 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція