... Життя не навчить, якщо не має бажання порозумнішати (Б. Шоу) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 06.12.2018 - СЕКЦІЯ №5
Соціально-демографічні риси осіб, що вчиняють злочини у сфері інтелектуальної власності містять відомості про стать, вік, рівень освіти, рід занять, стаж роботи, сімейний стан, місце проживання та інші дані про соціальний статус осіб. Соціально-демографічна характеристика по суті є тією визначальної рамкою, що задає контури морально-психологічного образу досліджуваної категорії осіб, проливає світло на їх соціальні зв’язки і найголовніше – ставлення до соціальної дійсності, інших людей, самого себе [1, с. 120].
Ще одним важливим соціально-демографічним показником виступає сімейний стан досліджуваних осіб. Сім’я розглядається багатьма кримінологами як важливий профілактичний захід, інакше кажучи, соціально адаптована сім’я зазвичай відіграє роль стримуючого чинника, які перешкоджає вчиненню злочину [2, с. 93]. Результати вивчення архівних кримінальних проваджень показали, що більшість осіб, що вчиняють злочини проти авторського права і суміжних прав не одружені та не заміжні (56,4 %). Перебували у шлюбі – 38,5 %, а питома вага розлучених – 5,1 %. Серед осіб, що вчиняють злочини пов’язані з порушенням засобів індивідуалізації товарів та послуг питома вага одружених набагато більше ніж тих, хто в шлюбі не перебуває (61,7 %). Такий високий відсоток осіб, що перебувають у шлюбі, серед останніх пояснюється більш старшим віком.
Що стосується другого типу, то це особи віком від 31 до 40 років, одружені, з вищою освітою, що займаються приватною підприємницькою діяльністю. Такі особи більш схильні до вчинення злочинів пов’язаних з незаконним використанням знаків для товарів та послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару. Виділення типових соціально-демографічних рис дозволило окреслити коло осіб, що найбільш схильних до вчинення злочинів у сфері інтелектуальної власності. Проте для того, щоб простежити генезис кримінальної мотивації на вчинення злочинів у сфері інтелектуальної власності потрібно проаналізувати злочину поведінку цих осіб за сукупністю найбільш інформативних кримінологічних показників, які включає в себе кримінально-правова характеристика осіб.
Кримінально-правові риси осіб, що вчиняють злочини у сфері інтелектуальної власності тісно пов’язані з соціально-демографічними та охоплюють данні про спрямованість посягань, стійкість антисуспільної поведінки (попередні судимості, рецидив), ступінь організованості (кількість злочинів вчинених у співучасті) тощо [1, с. 130]. Такі ознаки характеризують особу через особливості її кримінальної діяльності.
За результатами дослідження кримінальних проваджень було встановлено, що приблизно 14 % осіб було засуджено за вчинення злочинів проти інтелектуальної власності у співучасті. Із них 85,7 % – за попередньою змовою з невстановленою особою. Хоча вивчення протоколів допиту обвинувачених осіб та свідків по справі, дає підстави стверджувати, що питома вага злочинів вчинених у співучасті значно більше. У більшості випадків притягаються до відповідальності особи, які є виконавцями злочину, а особи, які організовують контрафактну торгівлю, залишаються поза увагою правоохоронних органів та продовжують свою злочинну діяльність шляхом пошуку інших реалізаторів контрафактного товару.
Важливе значення має питома вага рецидиву. Згідно Кримінального кодексу України вчинення злочину особою, яка раніше вже вчиняла злочини визнається при призначені покарання обставинами, що обтяжують відповідальність. У психологічному та правовому плані сутність рецидиву полягає у свідомому ігноруванні обвинувального вироку суду, який було винесено раніше та який являє собою негативну морально-юридичну оцінку протиправної поведінки [2, с.130].
Злочинності у сфері інтелектуальної власності не властива повторність. Лише 9 % осіб мали судимість (з них 4,8 % – в силу ст.89 КК України визнані не судимими).
Обставини, що обтяжували або пом’якшували відповідальність. У 98,3 % вироках по злочини проти інтелектуальної власності відсутні обставини, що обтяжують покарання. У 1,9% випадках обставиною, що обтяжує покарання було визнано рецидив злочину. Що стосується обставин, що пом’якшують кримінальну відповідальність, то вони були встановлені у 92,2 % випадків. Серед них майже в кожному випадку фігурує щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів. У 12,3 % випадках – утримання неповнолітніх дітей, а у 2,7 % – добровільне відшкодування завданого збитку або усунення завданої шкоди [1, с. 130].  
Отже, підсумовуючи все вище зазначене, можна зробити певні висновки стосовно соціально-демографічної характеристики осіб, що вчиняють злочини у сфері інтелектуальної власності. Можна виділити два типи досліджуваних осіб, які різняться за соціально-демографічними ознаками. Перший тип об’єднує осіб віком від 19 до 24 років, неодружених, з середньою або професійно-технічною освітою, що не навчаються та не працюють. Такі особи здійснюють реалізацію контрафактних дисків для лазерних систем зчитування, що порушує авторське право і суміжні права. 

Список використаних джерел:
1. Личность преступника / за ред. В.М. Кудрявцева. Москва: Юрид. лит., 1975. 269 с.
2. Сахаров А.Б. О личности преступника и причинах преступности в СССР. Москва: Юрид. лит., 1961. 279 с. 
 
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2018
Листопад
ПнВтСрЧтПтСбНД
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930  
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2018 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція