... Ми повинні бути рабами законів, щоб стати вільними (Цицерон) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 06.12.2018 - СЕКЦІЯ №3
Зміни законодавства та постійні реформи дають свої зміни в житті людей. Так, далеко в минулому, цивільне право отримало ще одну підгалузь права, яка керує та регулює відносини, що виникають при створенні об’єкту мозкової діяльності людини, а саме, даним інститутом являється інтелектуальна власність. Під правом інтелектуальної власності розуміється право людини на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Оскільки людина постійно змінюється, самовдосконалюється, займається чимось цікавим, то завжди з цього щось має, а саме об’єкти творчості, так у музиканта це його твори та мелодії, у письменника – стаття або книга, тощо. Людина – це соціальна істота, яка має виражати себе певним шляхом, тож більшість із них це роблять через винаходи.
Вбачаємо, що це досить таки актуальна тема для нашого часу, тому що досить часто виникають суперечки з приводу власності на винаходи та різноманітні здобутки.
Даною темою цікавилось чимале коло вчених, серед яких можна зазначити таких як Якубівський І.Є., Борисова В.І., Тарасенко Л.Л., Вахонєва Т.М., Ревінський О.В., Гаврилов Е.П. та інші.
Право інтелектуальної власності взагалі є досить складним терміном для розуміння, так у своїй науковій праці. Так, Вахонєва Т. зазначає, що характерні риси та особливості відносин, які пов’язані зі створенням, використанням або відчуженням прав на результати творчої, інтелектуальної та розумової діяльності. Все це автор називає певною особливістю, що дало поштовх до виділення нової галузі права, про яку далі буде йти річ [2, c. 25].
Звертаючи увагу на важливість даної теми, варто підкреслити ще й той факт, що Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» не достатньо добре врегульовує відносини, що пов’язані за здійсненням права самого винахідника, саме це є досить проблемним для нашого часу і потребує певних уточнень деяких моментів.
Оскільки мова йде про право інтелектуальної власності на винахід, то варто зазначити, що отримання патенту, який це підтверджує, допомагає особі отримати сама держава, права для цього потрібно пройти етапи, які зазначені в Законі України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», і це доволі не простий шлях. Тарасенко Л.Л. в своїй науковій праці зазначила, що розглядаючи заявку на винахід (корисну модель), розуміється, що заявник і є винахідником (саме його творчою інтелектуальною працею було створено винахід, корисну модель). Надалі винахідник отримує патент на своє ім’я, і цей юридичний факт слугує визнанням державою авторства на винахід (корисну модель). E патентному праві діє презумпція авторства на винахід, відповідно до якої винахідником вважається особа, що вказана у патенті на винахід (корисну модель). Доведення протилежного можливе лише в судовому порядку [1, с. 72]. Таким чином варто зазначити, що звертається увага не лише на сам винахід, але й також на самого винахідника. 
Взагалі на нашу думку, право інтелектуальної власності на винахід надзвичайно важко довести коли це потрібно, тим паче коли людина, яка присвоїла сам виріб докладала руку до створення її або просто спостерігала за цим. На нашу думку, людина яка в достатній мірі володіє інформацією щодо приладу не факт, що є його власником, у кожної особи є свої ідеї, є думки котрі індивідуально створюються в голові, такі іноді схожі до інших мають зовсім різних творців. Варто зазначити, що у кожного існує так званий підпис.
Взагалі процедура реєстрації винаходу, а точніше патентування в Україні є досить складною. Для того, щоб зареєструвати винахід, потрібно пройти декілька етапів. Першим з етапів варто зазначити подання заяви винахідника, в ній завжди вказують місце проживання, повне ім’я винахідника, а також що є важливим – відомості, що описують суть винаходу, а також, якщо це необхідно, креслення, епюри, схеми та діаграми [1]/ Однак заява це не найскладніше, подальшими етапами є експертиза та представлення інтересів заявника в процесі проведення експертизи заявки, що проводиться Укрпатентом, а також процедура реєстрації в Державному реєстрі винаходів і корисних моделей. Тобто зрештою як це часто буває патент стає перемогою над системою. Дана процедура є не тільки складною, але й досить тривалою. Наприклад заява повинна мати собі не тільки відомості про винахід, а й доведення того, що він є унікальним та єдиним у своєму роді, щоб перевірка цих відомостей надалі проходила швидше, ніж зазвичай.
Отже, з вищезазначеного можна дійти висновку, що все що більш менш врегульовано законом, однак потребує своїх доопрацювань. Питання реєстрації винаходу, тобто отримання патенту є зараз досить проблемним, саме тому маємо думку, що потрібно ввести певні зміни до неї такі як спрощення процедури подання заяви, зробити її більш зрозумілою для людей та пришвидшити сам процес, адже як показує практика, процедура одержання патенту на винахід в Україні займає 2,5-3 роки, патенту на корисну модель - 9-11 місяців, тому гадаємо варто зробити один термін в 9-11 місяців для отримання патенту на корисну модель і на винахід.

Список використаних джерел:
1. Про охорону прав на винаходи і корисні моделі: Закон України від 15 грудня 1993 р. №3687-XII. Відомості Верховної Ради України. 2012 Ст. 12.
2. Тарасенко Л.Л. Права інтелектуальної власності на винахід (корисну модель). Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. 2016. Вип. 39(1). С. 71—74. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvuzhpr_2016_39%281%29__19
3. Вахонєва Т. Поняття права інтелектуальної власності та його складові. Теорія і практика інтелектуальної власності. 2015. № 6. С. 24—32. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tpiv_2015_6_4 
 
 

Add comment


Security code
Refresh


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2019
November
MoTuWeThFrSaSu
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція