... Приклад діє сильніше погрози (П. Корнель) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 24.02.2012 - Секція №4
В умовах формування ринкових відносин та різноманітності форм власності виникла необхідність удосконалення функцій управління процесом виробництва, що викликало потребу створення госпрозрахункових органів фінансового контролю, тобто аудиту. Аудит є обов’язковою частиною цивілізованого функціонування ринкової економіки кожної країни. 
Згідно ст. 3 Закону України “Про аудиторську діяльність” від 22 квітня 1993 року № 3125-XII аудиторська діяльність - підприємницька діяльність, яка включає в себе організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок (аудит) та надання інших аудиторських послуг.
Система джерел правового регулювання аудиторської діяльності складається з:
1) кодифікованих нормативних актів загальної сфери дії, таких як Господарський кодекс України та Цивільний кодекс України;
2) господарського законодавства, до системи якого входять нормативно-правові акти загальної сфери дії, що регулюють господарську діяльність і функціонування суб’єктів господарювання;
3) спеціального нормативного акту – Закону України “Про аудиторську діяльність”;
4) підзаконних нормативних актів: постанови Національного банку України, розпорядження Національної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, рішення Аудиторської палати України, тощо.
Основною передумовою аудиту є взаємна зацікавленість підприємства (фірми) в особі його власників (акціонерів), державних органів і самого аудитора в забезпеченні реальності та достовірності обліку і звітності. Аудит є незалежною експертизою фінансової звітності комерційних підприємств уповноваженими на те особами (аудиторами) з метою підтвердження її достовірності для державних податкових органів і власників. Аудит охоплює такі основні питаннями: перевірка комерційної і господарсько-фінансової діяльності суб'єктів господарювання, фінансової звітності з погляду правильності складання і реальності оголошення оподаткованого прибутку, а також дотримання ними чинного законодавства.
Метою аудиту є сприяння ефективності роботи, раціональному використанню матеріальних, трудових і фінансових ресурсів у підприємницькій діяльності для отримання максимального прибутку.
Основними завданнями аудиту є:
• перевірка фінансової звітності, розрахунків, декларацій та інших документів для встановлення їх достовірності й відповідності здійснених господарських і фінансових операцій чинному законодавству;
• виявлення і попередження (профілактика) порушень у фінансово-господарській діяльності підприємств;
•  реальність визначення фінансових результатів;
•  оцінка ефективності внутрішнього контролю;
• надання консультаційних послуг з питань обліку, аналізу, права, менеджменту, маркетингу, фінансів тощо.
Однією із цілей аудиту є надання практичної допомоги господарюючим суб’єктам (їх власника або керівним органам) щодо ведення справ і управління фінансами, а також щодо налагодження бухгалтерського фінансового і управлінського обліку, надання різних консультацій. Така діяльність передбачає використання певних методів. 
В аудиторський діяльності використовуються такі групи методів: загально наукові (аналіз і синтез, індукція і дедукція, аналогія і моделювання, абстрагування і конкретизація, системний аналіз, функціонально-вартісний аналіз тощо), власне методи аудиту (органолептичні, розрахунково-аналітичні, документальні, узагальнення і реалізації результатів аудиту), розрахунково-аналітичні методи (статистичні розрахунки, економіко-математичні методи, економічний аналіз тощо). 
Аудит може проводитися як за ініціативою суб’єктів господарювання у випадках визначених установчими документами таких суб’єктів так і в обов’язковому порядку. Так, законодавство України визначає випадки проведення обов’язкового аудиту субретками господарювання. Так, згідно із ст. 8 Закону України “Про аудиторську діяльність” проведення аудиту є обов'язковим для: 
• підтвердження достовірності та повноти річної фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності відкритих акціонерних товариств, підприємств - емітентів облігацій, професійних учасників ринку цінних паперів, фінансових установ та інших суб'єктів господарювання, звітність яких відповідно до законодавства України підлягає офіційному оприлюдненню, за винятком установ і організацій, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету; 
• перевірки фінансового стану засновників банків, підприємств з іноземними інвестиціями, відкритих акціонерних товариств (крім фізичних осіб), страхових і холдингових компаній, інститутів спільного інвестування, довірчих товариств та інших фінансових посередників; 
• емітентів цінних паперів при отриманні ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів. 
Перелік випадків обов’язкового аудиту, що наведений у ст. 8 Закону України “Про аудиторську діяльність” не є вичерпним. 
 

Коментарі 

 
0 #1 Волошин І. 2012-03-02 21:34 Тема сформульована настільки широко, що в кількох сторінках даних тез не виявив, на жаль, жодних цікавинок. Може є якісь колізії у перерахованих джерелах, що регулюють аудиторську діяльність? Чи може потрібно щось вдосконалити у правовому регулюванні аудиту? Цитувати
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2020
Квітень
ПнВтСрЧтПтСбНД
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930   
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція