... Геній - це розум, який знає свої межі (А. Камю) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 06.12.2018 - СЕКЦІЯ №3
У сучасному цивільному обігу непоодинокі випадки невиконання чи неналежного виконання суб’єктами зобов’язальних правовідносин покладених на них суб’єктивних цивільних обов’язків (з причин недобросовісної поведінки самого боржника або через його неплатоспроможність з інших причин), так само як неспроможність останніх нести самостійно в повному обсязі майнову відповідальність за результатами свого неналежного виконання. Це говорить про актуальність таких зобов’язання, які б забезпечували достатній захист майнових інтересів кредитора у разі порушення зобов’язання боржником, неспроможним в силу правового статусу чи з інших причин виконати покладене на нього зобов’язання шляхом покладення майнового обов’язку в субсидіарному порядку на іншого боржника.
Одразу мусимо констатувати, що спеціальних досліджень, присвячених проблемам субсидіарних зобов’язань у вітчизняній науці, невиправдано мало. Серед невеликої кількості наукових публікацій окремі аспекти опрацьовувалась Н.М. Сампарою та в розрізі зобов’язань з множинністю осіб Д.В. Трутом. Тому для активізації наукового пошуку в напрямку даної проблематики вважаємо за необхідне закцентувати увагу на значенні субсидіарних зобов’язань, яке, тим паче, необґрунтовано применшується невдалими, на нашу думку, формулюваннями законодавця. 
Термін «субсидіарне зобов’язання» увійшов у цивільно-правовий ужиток тільки наприкінці дев’яностих років минулого століття і до теперішнього часу так і не піддався всебічному науковому вивченню. Натомість як тоді, так і тепер, серед учасників цивільного обігу мають місце і такі, які з тих чи інших причин можуть виявитись нездатними до належного виконання покладених на них майнових обов’язків. Очевидним є те, що в таких випадках кредитор зацікавлений в такому зобов’язанні, яке б забезпечувало достатній захист його майнових інтересів у разі несправності боржника.
  Вважаємо, що конструкція субсидіарних зобов’язань в умовах ринкової економіки створює необхідні правові умови, що забезпечують стійкість, стабільність правових зв’язків, та й взагалі спонукають до їх виникнення, адже на вирішення питання про встановлення цивільних правовідносин суттєво впливає наявність потенційної можливості задовільнити в додатковому порядку вимоги кредитора, так як це гарантує більш високий ступінь захисту прав останнього, зростання довіри учасників цивільних правовідносин один до одного. Нам вбачається, основне призначення субсидіарних зобов’язань у цивільному обігу – забезпечення захисту інтересів кредитора та оптимального розподілу ризику невиконання суб’єктами прийнятих на себе зобов’язань і, як логічний наслідок, сприяння стабільності цивільно-правових відносин.
Відзначимо, що законодавець і значна кількість вчених вживає термін «відповідальність» в усіх без виключення випадках покладання майнового обов’язку на субсидіарного боржника. Так, Е.А.Суханов, тлумачить субсидіарні зобов’язання як «...різновид (форму) цивільно-правової відповідальності або за дії основного боржника..., або за власні упущення...» [1, с. 28–29]. Ми ж підтримуємо думку, що субсидіарна відповідальність всього лиш один з видів субсидіарного зобов’язання, що далеко його не вичерпує. Підставою виникнення субсидіарної відповідальності є юридичний склад, що включає правопорушення субсидіарного боржника. В той же час не у всіх субсидіарних зобов’язаннях покладання майнового обов’язку на додаткового боржника залежить від наявності сукупності умов цивільно-правової відповідальності. У цьому ключі К. Нам наголошує на умовності терміну «субсидіарна відповідальність», пояснюючи тим, що «в нього не вкладається загальний сенс цивільно-правової відповідальності за порушення зобов’язань. Особа, що несе субсидіарну відповідальність, власне кажучи, ніякої відповідальності не несе. Вона лише виконує обов’язок, покладений на неї законом або договором» [2, с. 135]. Відтак, приходимо до висновку, що законодавча інтерпретація абсолютно всіх без виключення випадків покладення майнового обов’язку на додаткового боржника як субсидіарної відповідальності приводить до однобокого розуміння субсидіарного зобов’язання засобом примусу до виконання невиконаної частини обов’язку основного боржника і, як наслідок, незаслуженого применшення закладеного потенціалу конструкції субсидіарного зобов’язання. На сьогодні ж потрібен акцент на добровільному задоволенні інтересів кредитора субсидіарним боржником. X.Т. Насіровим було справедливо зауважено, що у рамках господарського обороту його учасники зацікавлені у використанні субсидіарних зобов’язань, що мають більше ознаки регулятивного, ніж охоронного характеру, коли на перший план виходить добровільне прийняття і виконання субсидіарним боржником зобов’язань основного боржника, який з якихось причин не в змозі їх виконати або просто відмовляється від їх виконання [3, с. 133]. Так, вступаючи в повне товариство, учасник усвідомлює, що він нестиме субсидіарну відповідальність за боргами товариства як тими, що виникли до його вступу в товариство, так і під час такого, а також за борги, що виникнуть в майбутньому протягом 3 років з дня затвердження звіту про діяльність товариства за рік, у якому він вибув із товариства (згідно ч. 2 і ч. 3 ст. 124 Цивільного кодексу України [4]), однак вступає в товариство, а, отже, добровільно бере на себе майновий обов’язок за зобов’язаннями товариства в субсидіарному порядку. Вести мову про відповідальність в окресленій ситуації некоректно, тут має місце добровільне здійснення обов’язку додатковим боржником щодо невиконаної частини боргу основного боржника. Саме такі зобов’язання мають стати в прерогативі в цивільному обігу на сьогодні.
На думку В.В. Вітрянського, зобов’язання, що настають в результаті субсидіарної відповідальності, можна розглядати як додаткові способи забезпечення зобов’язань [5, с. 383–489]. Дозволимо собі погодитись з таким висновком науковця лише з певним уточненням: за умови, що взаємовідносини між основним і додатковим боржником наділені довірчим характером. Тільки тоді субсидіарне зобов’язання буде наділене стимулюючим до виконання зобов’язання впливом на основного боржника, адже для останнього не передбачається додаткових обтяжень у разі порушення ним свого обов’язку. Тому точніше сформулювати, що в субсидіарному зобов’язанні гарантується задоволення інтересів кредитора.
Отже, підводячи підсумок відзначимо, що субсидіарні зобов’язання можуть виступати і засобом відповідальності, і засобом виконання обов’язку, і з певною умовністю засобом забезпечення зобов’язань, і гарантією забезпечення прав кредитора як в договірних так і в позадоговірних правовідносинах. Проте для використання правового потенціалу конструкції субсидіарних зобов’язань вкрай необхідним на сьогодні є вироблення чіткої, логічної, несуперечливої законодавчої бази, здатної забезпечити ефективне регулювання відносин, що виникають з субсидіарних зобов’язань.

Список використаних джерел:
1. Гражданское право: У 2 т.: учебник / Отв. ред. проф. Е.А. Суханов. – Том II. Полутом 1. Москва: Издательство БЕК, 2000. 704 с.
2. Нам К. Ответственность за нарушение обязательств: теория и законодательство. Хозяйство и право. 1997. № 4. С. 127—136.
3. Насиров X.Т. Субсидиарные обязательства в гражданском праве: проблемы теории и практики. Вестник Пермского университета. Юридические науки. 2010. №. С. 133—139.
4. Цивільний Кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV. Відомості Верховної Ради України. 2003. № 40—44. Ст. 356. 
5. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Книга первая: Общие положення. Москва: Статут, 2003. 848 с. 
 
 

Add comment


Security code
Refresh


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2019
July
MoTuWeThFrSaSu
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція