... Мудрий все робить з обачністю (Латинське прислів'я) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 14.06.2018 - СЕКЦІЯ №2
Згідно із Законом України «Про статус народного депутата України» [1], народні депутати України є представниками Українського народу у Верховній Раді України і уповноважені ним протягом строку депутатських повноважень здійснювати повноваження, передбачені Конституцією та законами України. Іншими словами, народні депутати України (парламентарії) – це обрані народом особи, які є членами парламенту України – Верховної Ради. Вони наділяються спеціальною правосуб’єктністю, що дає їм можливість брати участь у законотворчій діяльності та здійсненні інших функцій Верховної Ради України.
Правовий статус народного депутата України встановлюється положеннями Конституції України (ст. 78-81), Законом України «Про статус народного депутата України» [1] від 17 листопада 1992 р., Регламентом Верховної Ради України від 16 березня 2006 р. та іншими актами. У них закріплюються принципи статусу народного депутата України, строк його повноважень, права і обов’язки та гарантії депутатської діяльності.
Народні депутати України здійснюють свої повноваження на постійній основі. Народний депутат зобов’язаний протягом одного місяця після складання присяги залишити попереднє місце роботи і передати трудову книжку до Секретаріату Верховної Ради України.
Народний депутат не має права: бути членом Кабінету Міністрів України, керівником центрального органу виконавчої влади; мати інший представницький мандат чи одночасно бути на державній службі; обіймати посаду міського, сільського, селищного голови; займатися будь-якою, крім депутатської, оплачуваною роботою, за винятком викладацької, наукової та творчої діяльності, а також медичної практики у вільний від виконання обов’язків народного депутата час; залучатись як експерт органами досудового слідства, прокуратури, суду, а також займатися адвокатською діяльністю; входити до складу керівництва, правління чи ради підприємства, установи, організації, що має на меті одержання прибутку. Народний депутат України зобов’язаний також дотримуватись інших вимог та обмежень, які встановлюються законодавством про боротьбу з корупцією.
Народний депутат як представник державної влади у випадку порушення прав та інтересів людини і громадянина, що охороняються законом, та інших порушень законності має право на місці вимагати негайного припинення порушення або звернутися з цією вимогою до відповідних органів і посадових осіб. Посадові особи державних органів, адміністрація підприємств, працівники міліції, до яких звернена така вимога, зобов’язані негайно вжити заходів для усунення порушення, а за необхідності – притягнути винних до відповідальності з наступним інформуванням про це народного депутата. У разі невжиття заходів щодо усунення порушення посадові особи несуть дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність у встановленому законом порядку.
Народні депутати України мають право також проводити зустрічі з виборцями, трудовими колективами, об’єднаннями громадян; із правом дорадчого голосу брати участь у роботі сесій місцевих рад та засіданнях їх органів; одержувати повну інформацію з питань, пов’язаних із виконанням депутатських повноважень від будь-яких державних органів, посадових осіб, підприємств, організацій.
Поряд з правами, Закон «Про статус народного депутата України» [1] передбачає низку обов’язків парламентарів у виборчому окрузі:
– підтримувати зв’язок з виборцями, регулярно інформувати їх про роботу Верховної Ради України та її органів, про реалізацію своєї передвиборної програми;
– вивчати громадську думку, потреби і запити населення, у разі потреби інформувати про них Верховну Раду України;
– здійснювати регулярний прийом виборців.
Посилення зв’язку обраних депутатів з партіями і виборцями, на наш погляд, потребує вилучення з Конституції України положень, якими запроваджено імперативний мандат; поглиблення конституційної реформи у напрямі більш чіткого розмежування відповідальності глави держави і уряду; встановлення обмежень щодо утворення партіями виборчих блоків перед виборами; персоніфікації виборчої системи, за якою формується парламент; підвищення ролі місцевих організацій партій у висуванні кандидатів на виборах; запровадження державного фінансування партій і диверсифікації джерел приватного фінансування партій. 

Список використаних джерел:
1. Про статус народного депутата України: Закон України від 25 вересня 1997 року № 548/97-ВР зі всіма змінами та доповненнями. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/548/97-вр 

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2019
Вересень
ПнВтСрЧтПтСбНД
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30      
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція