... Не помиляється тільки той, хто нічого не робить (В. І. Ленін) ...

Головне меню

Міжнародна науково-практична конференція 30.05.19 - СЕКЦІЯ №5
Конституція України проголошує (ст. 3), що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. 
Кримінальна відповідальність за умисне вбивство при пом´якшуючих обставинах одне з основних питань, вирішуваних судом при постановленні вироку. Воно потребує належної правової регламентації з тим, щоб злочинці несли за вчинене заслужене покарання [1, с. 183-189].
Доцільно зауважити, що проблематика призначення покарання належить до числа активно досліджуваних і в правозастосовній діяльності суперечливо вирішуються, зокрема, питання про правову природу та класифікацію пом’якшуючих обставин, зміст окремих із них та їх співвідношення із кваліфікуючими і привілейованими ознаками, доцільність перетворення переліку пом’якшуючих обставин у вичерпний, співвідношення обставин, які характеризують особу винного, з обставинами, що пом’якшують покарання, доречність «подвійного» (при кваліфікації злочину та призначенні покарання) врахування одних і тих же обставин, потребу і шляхи конкретизації в законі кримінально-правового значення пом’якшуючих покарання обставин [4, с.34-42].
Проведенню досліджень зазначених аспектів правового регулювання приділили увагу І.І. Давидович, О.О. Дудоров, Т.І. Іванюк, І.Д. Козочкін, А.С. Макаренко, М.І. Мельник, В.В. Полтавець, Т.І. Сахарук, Н.А. Сторчак, В.О. Туляков, Л.М. Федорак, М.І. Хавронюк та інші вчені. Однак на сьогодні не втратили актуальності питання належного виконання зазначених законодавчих вимог [2, c.201-211].
Варто зазначити, що цілком покладатися на судовий розсуд під час призначення покарання не можна, адже правосвідомість судді може бути гарантом призначення справедливого покарання лише в поєднанні з висококваліфікованим умінням застосовувати закон. 
Оригінальний та чіткий підхід до розв’язання цієї проблеми пропонує Т.І. Іванюк. Науковець обґрунтовує необхідність закріплення в чинному КК України формалізованих критеріїв урахування обставин, які пом’якшують покарання, під час обрання конкретного строку (розміру) покарання. Зокрема, вона пропонує закріпити в КК України таку оцінку в балах обставин, що пом’якшують покарання: 1) з’явлення із зізнанням – два бали; 2) щире каяття – один бал; 3) активне сприяння розкриттю злочину – три бали; 4) добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди (компенсація моральної шкоди) – три бали; 5) відвернення винним шкідливих наслідків учиненого злочину – чотири бали; 6) стан вагітності під час учинення злочину або розгляду справи в суді – три бали; 7) учинення злочину під впливом тяжкої особистої, сімейної чи іншої обставини (обставин) – чотири бали; 8) учинення злочину під впливом погрози, примусу або через матеріальну службову чи іншу залежність – п’ять балів; 9) учинення злочину внаслідок неправомірних або аморальних дій потерпілого – чотири бали. Це є відсоток, на який буде зменшено покарання щодо середнього покарання.
На підставі викладеного, на думку автора, державі необхідно розвивати напрям державної політики, яка конкретезує застосовуване потерпілим насильство. Відповідно, насильство, внаслідок якого виникає стан сильного душевного хвилювання, може бути як фізичним (заподіяння тілесних ушкоджень, побої), так і психічним (погроза заподіяти фізичну, моральну чи майнову шкоду). Поняттям насильства у складі цього злочину охоплюються і буд-які інші дії насильницького характеру (незаконне позбавлення волі, зґвалтування, задоволення статевої пристрасті неприродним способом тощо). У випадку, коли умисне вбивство вчинене після того, як стан сильного душевного хвилювання пройшов, вчинене залежно від обставин справи необхідно кваліфікувати за відповідною частиною ст. 115 КК України. Поведінка потерпілого у цьому випадку є обставиною, що істотно знижує суспільну небезпечність злочину і пом'якшує покарання (п. 7 ст. 66).
Виникнення стану сильного душевного хвилювання внаслідок застосування до особи насильства на законних підставах (наприклад, при затриманні й працівниками міліції у разі вчинення нею злочину чи іншого правопорушення) або ж не в результаті систематичного знущання або тяжкої образи виключає відповідальність особи, яка в такому стані умисно вчинила вбивство, за ст. 116 КК України.
Якщо вбивство вчинене після того, коли стан сильного душевного хвилювання пройшов, дії винного слід кваліфікувати за ст. 115 КК України. Протиправна поведінка потерпілого в такому разі може бути визнана обставиною, яка пом'якшує покарання [5].
Автор вважає, що поняття «стан сильного душевного хвилювання» за своїм змістом значно ширше поняття «афект» і включає фізіологічний афект, що характеризує медичний (психологічний) критерій цього стану [3, c. 17-19].
Обо’язковою ознакою об’єктивної сторони злочину є час його вчинення. Цей злочин може бути вчинений лише тоді, коли винний перебуває у стані сильного душевного хвилювання. Найчастіше такий стан є короткочасним і триває всього декілька хвилин.
Таким чином, аналіз судової практики постановлення обвинувальних вироків міг би стати базою для формулювання висновків щодо обґрунтованості, або, навпаки, необґрунтованості врахування пом’якшуючих обставин відносно конкретних обставин злочинного діяння під час призначення покарання.

Список використаних джерел:
1. Галунько В. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України Київ: Професіонал, 2019. 784 с. 
2. Дудоров О.О. Обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання: поняття, правова природа, значення. Вісник Запорізького національного університету. 2011. № 1. С. 204—211
3. Носков Д. Понятие «аффект» в уголовном праве. Законность. 2003. № 6.  С. 17—19. 
4. Кримінальне право України. Особлива частина: підручник / за ред. професорів В.В.Сташиса, В.Я. Тація – 4-тє вид., переробл. та допов. Харьків: Право, 2010. 608 с.  
5. Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 № 2341-III, із змінами URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14. 
 
 

Add comment


Security code
Refresh


-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2019
June
MoTuWeThFrSaSu
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція