Науково-практична Інтернет-конференція 14.06.2018 - СЕКЦІЯ №5
Властивість – це категорія, притаманна кожному об’єкту, зокрема друкувальному пристрою, певний комплекс властивостей якого потребує вивчення із застосуванням різних спеціальних знань. У зв’язку з тим, що вимоги до властивостей залежать від виду завдань, то для вирішення ідентифікаційних завдань комплекс властивостей повинен звузити об’єм групи – при встановленні групової (родової) належності і індивідуалізувати – при ототожненні; при вирішенні діагностичних завдань – відобразити стан, зміни об’єкта; при вирішенні ситуаційних – характеризувати механізм події, що розслідується, і умови, за яких вона відбулася, тощо. 
Наявність чи відсутність певної властивості, яка використовується в процесі дослідження, може бути ознакою [1, с. 10]. Більшість властивостей (власні, сприйняті від інших об’єктів чи ті, що виникли в результаті механізму відображення) пізнається не безпосередньо, а через вивчення ознак. Отже, якщо властивість – сутність речі, то ознака – прояв цієї сутності [2, с. 437], тобто перша характеризує слідоутворюючий об’єкт (принтер), а друга – слідосприймаючий (документ). 
В якості базових властивостей для систематизації ознак беруть зовнішні (просторові межі, зовнішня будова, рельєф поверхні) і внутрішні (елементний, компонентний склад) властивості об’єкта та функційно-динамічні комплекси навичок. Функційно-динамічні комплекси навиків – явище психофізіологічної природи, носієм якого є людина. При комплексному криміналістичному дослідженні документів, виготовлених за допомогою комп’ютерних технологій, вивченню підлягають рухові, інтелектуальні і професійні навички [3, с. 55].
Об’єктам дослідження притаманні властивості інформативності, індивідуальності, усталеності [4, с. 113]. Інформативність означає, що документ містить наступні види інформації: – про слідоутворюючий об’єкт (вид принтера, використання сканера, особливості слідоутворюючої поверхні тощо), речовини і матеріали, які приймали участь у слідоутворенні; – про механізм слідоутворення (як формувався документ); – про навички суб’єкта (автора, виконавця). Таке поняття, як індивідуальність, свідчить про неповторність властивостей і ознак об’єктів. Усталеність слідів – це відносна властивість об’єктів певний час (на протязі ідентифікаційного періоду) зберігати свою зовнішню будову і внутрішню організацію. При проведенні комплексного криміналістичного дослідження документів, виготовлених за допомогою комп’ютерних технологій, під час визначення індивідуальності та сталості властивостей і ознак виникають значні труднощі, пов’язані зі специфікою слідоутворюючих об’єктів. Наприклад, із заміною картриджу струменевого чи лазерного принтера губляться (чи стають іншими) характерні його властивості, тобто проходить певний ідентифікаційний період [3, с. 55].
Властивості і ознаки розрізняються за ступенем інтегративності та доступності для пізнання різними засобами і методами. Найважливіше значення мають ідентифікаційні ознаки – спеціально виділені в результаті вивчення об’єктів властивості, які будуть використані для вирішення ідентифікаційного завдання. З цією метою потрібно аналітично, послідовно, відкидаючи ознаки випадкового походження, виділяти нові індивідуальні ознаки, які б утворювали комплекс, достатній для ствердження, що вони належать конкретному об’єкту [5]. Особливістю ж об’єктів комплексного криміналістичного дослідження документів, виготовлених за допомогою комп’ютерних технологій, зокрема слідоутворюючих вузлів сучасних принтерів, є те, що їх властивості не завжди відображаються в документі у необхідному об’ємі. 
Для комплексного криміналістичного дослідження документів, виконаних за допомогою комп’ютерних технологій, ознака – це наявність (відсутність) в досліджуваному документі (документах) певної властивості слідоутворюючого об’єкта (принтера), пов’язаної з виготовленням, використанням, зміною чи знищенням документа, яка є предметом вивчення спеціалістів різних галузей знань, і має значення для вирішення ідентифікаційних, діагностичних чи ситуаційних завдань [3, с. 56]. 
Отже, без таких понять, як «властивість» і «ознака» неможливе подальше вирішення експертних завдань.
Список використаних джерел:
1. Грановский Г.Л. Свойства как объекты экспертного исследования и их признаки. Новые разработки и дискуссионные проблемы теории и практики судебной экспертизы: Экспресс-информация. Москва, 1983. Вып. 6. С. 1—13.
2. Криминалистика: учеб. для вузов / [Т.В. Аверьянова, Р.С. Белкин, Ю.Г. Корухов, Е.Р.Россинская; под ред. Р.С. Белкина]. Москва. 1999. 990 с.
3. Шведова О.В. Комплексне криміналістичне дослідження документів, виконаних за допомогою комп’ютерних технологій: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09, Київ, 2006. 188 с.
4. Цимбал М. Судова експертиза у світлі нових видів досліджень: актуальні проблеми. Право України. Київ, 2004. № 5. С. 72—75.
5. Сташенко Е.И. О признаках внешнего строения объекта исследования при криминалистической идентификации. Вопросы теории криминалистики и судебной экспертизы (материалы научной конференции, декабрь 1969 г.). ЦНИИСЭ. 1969. С. 55—59.