Науково-практична Інтернет-конференція 06.12.2018 - СЕКЦІЯ №5
Актуальність теми. Останнім часом ми дуже часто чуємо з екранів телевізорів та в засобах масової інформації про державну зраду. Цей термін використовують і політики, і державні діячі, і прості люди, застосовуючи його з будь якого приводу, і навіть не розуміючи його значення. 
У наш час особливого значення набуває проблема об`єктивної оцінки застосування ст. 111 Кримінального кодексу України (далі КК України), а саме до кого, і з якого приводу можна застосовувати цей термін. 
Широко застосовувати ст. 111 КК України правоохоронні органи почали після анексії Криму. Якщо до 2014 року звинувачення у державній зраді носили поодинокий характер, так наприклад, згідно з офіційним повідомленням СБУ, впродовж 2001-2011 років у провадженні слідчих органів СБУ знаходилося 17 кримінальних справ за цією статтею, а засудили із них лише 7 осіб [1]. Зараз же кількість відкритих проваджень за підозрою в державній зраді значно зросло. Так наприклад у 2014 році зареєстровано 67 проваджень, у 2015 році – 89 проваджень, у 2016 році – 134, а в 2017 році зареєстровано 97 проваджень за підозрою у державній зраді [2].
Аналіз досліджень і публікацій. Проблемами кримінальної відповідальності стосовно злочинів проти основ національної безпеки займалися такі вчені: П.С. Матишевський, М.І.Хавронюк, В.Я. Тацій, А.І. Рарог, В.А. Рогов. О.Ф. Бантишев, С.Г. Гордієнко, В.К. Грищук, С.В.Дьяков, І.В. Діордіца, О.О. Дудоров, А.Б. Качинський, О.О. Климчук, М.І. Мельник, але слід зазначити, що їх дослідження в цьому напрямку охоплювали лише окремі періоди і не розкривали цю важливу тему більш детально. 
Результати наукової розвідки. За останні роки криміногенна ситуація в нашій країні суттєво погіршилася, у тому числі у сфері охорони національної безпеки. 
Неадекватна кваліфікація ознак злочину державної зради та ігнорування правозастосовцями положення, щодо обов’язковості доведення вини, негативно впливають на наслідки для обвинуваченого, а саме, відкривають можливості для свавілля з боку державних органів та порушення прав людини. Вільне тлумачення цього поняття призводить до дисонансу та незлагодженості у слідчій та судовій практиці, неправильної кваліфікації таких протиправних дій, притягнення до кримінальної відповідальності осіб, чиї дії не є суспільно небезпечними. 
Об’єктом злочину, передбаченого ст. 111 КК України є державна безпека України у будь-якій її сфері.
З об’єктивної сторони державна зрада може виявитися у таких формах: 1) перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту; 2) шпигунство; 3) надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
Суб’єктом державної зради у будь-якій її формі може бути тільки громадянин України, який досяг 16-річного віку. 
Суб’єктивна сторона державної зради характеризується виною у вигляді прямого умислу. При вчиненні державної зради винний усвідомлює, що він здійснює перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту (вчинює шпигунські дії, надає іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомогу в проведенні підривної діяльності проти України) і бажає цього. Мотивами державної зради можуть бути користь, помста, бажання полегшити виїзд на постійне місце проживання в іншій країні тощо [3].
Висновки. Досліджуючи тему державної зради, можна прослідкувати деяку закономірність. За останні роки відкрито багато кримінальних проваджень за цією статтею, але притягнуто до кримінальної відповідальності досить мало осіб. І таких випадків, коли справу не доведено до логічного завершення, дуже багато. Це говорить про те, що чинне кримінальне законодавство потребує вдосконалення, з точки зору більш коректного викладення ознак державної зради та додаткових підстав звільнення від кримінальної відповідальності за даний злочин. Також сьогодні в Україні існує необхідність у кримінально-правовій, та науковій розробці питань протидії державній зраді. Ті суспільні та політичні процеси, які відбуваються в нашій країні, потребують нового осмислення в свідомості суспільства, щодо значення кримінально-правової відповідальності за злочини передбачені ст. 111 КК України. 

Список використаних джерел:
1. За 10 років в Україні за державну зраду засудили 7 людей. Інтернет видання «Тиждень». 28 квітня 2012 року. URL: http://tyzhden.ua/News/48897.
2. Лист Генеральної прокуратури на запит народного депутату України О.А.Корчинській, щодо надання статистичної інформації про роботу правоохоронних органів у сфері протидії тероризму та сепаратизму в країні. Вих. № 04/06-12 вих.12 від 09 січня 2018 року. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/wcadr_document?DOCUMENT_ID=131652& DOCUMENT_TYPE=2. 
3. Коментар до статті 111. Державна зрада. URL: http://yurist-online.com/ukr/uslugi/ yuristam/kodeks/024/109.php.