... Ми повинні бути рабами законів, щоб стати вільними (Цицерон) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 20.04.2016 - Секція №6
Розвиток демократії в Україні є найвагомішим елементом у становленні державності європейського зразка. 
Міжнародне співтовариство підтримує реформи тільки в тому випадку, якщо їхньою кінцевою метою є реалізація демократичних принципів розвитку держави. Демократичні правоохоронні органи й демократичне суспільство існують у єдності. Демократичні правоохоронні органи не можуть бути створені, якщо не будуть забезпечені умови для існування демократичного суспільства, що передбачає наявність культури терпимості й довіри, дійового законодавства й ефективно функціонуючих інститутів правосуддя [1, с. 14].
У державах, що переживають період перетворень (країни, що розвиваються; країни, що переходять на демократичний шлях розвитку; країни, у яких економіка знаходиться в стані занепаду), необхідність у створенні ефективних і законних систем безпеки очевидна. Немає впевненості в тому, що люди та їх майно в безпеці, якщо їх оточує безлад, насильство, етнічна й релігійна ненависть або корумповані державні інститути. Як зауважує Т. Вінклер, без безпеки не може бути ні безперервного розвитку, ні процесу демократії, ні стабільності й миру [2, с. 7]. Мінімальний соціальний порядок, політична стабільність, економічний добробут і почуття людської гідності – важливі передумови для суспільного й індивідуального виживання й прогресу. Поліція є одним з органів, що можуть допомогти пережити труднощі перехідного періоду. Як стверджує Бейлі Д., безпека важлива для розвитку демократії, а поліція визначає характер цієї безпеки [3, с. 18].
І. Лоадер і Н. Волкер вважають, що поліція завдяки своєму існуванню і функціонуванню здатна впливати на основні культурні характеристики цієї політичної спільноти, виступаючи, таким чином, як певний інтелектуальний інструмент [4, с. 27]. Ця складна функція лягає на поліцію додатковим тягарем.
Усвідомлення того, що діяльність поліції має величезне значення й для демократичних країн, і країн, які знаходяться в процесі демократизації, упевнено оволодіває свідомістю усіх – від політиків, учених, державних діячів і до самих поліцейських. Забезпечення особистої безпеки й відчуття, що життя й порядок захищені діями державних органів управління – одна з основних вимог, що суспільство висуває до держави.
Поліція відіграє вирішальну роль у будь-якому суспільстві – за ефективністю результатів її роботи, структурним становищем у вертикалі держави, за тим, що і як вона робить, за впливом на політичні й соціальні ідеї [5, с. 21]. Поліція є частиною системи державного управління. Вона відіграє важливу роль у процесі формування держави, встановленні належних соціальних відносин, розв'язанні конфліктів мирним шляхом, створенні тих соціальних особливостей і зв'язків, що підтримують політичне життя [4, с. 28].
Поліція зобов'язана нести відповідальність за свої дії. Вона не повинна сама визначати умови своєї роботи, але їй необхідно надати досить влади й незалежності для самостійної реалізації своїх повноважень з метою підтримки справедливості, безпеки й стабільного громадського порядку. У демократичних державах встановлення рівноваги між автономією (або довірою до поліції, що лежить в основі автономії) і контролем (або хоча б незначною недовірою до тих, хто має широкі повноваження) є найбільш складним завданням у реформі поліції. 
Цілі демократичної реформи поліції (або створення системи демократичної поліцейської діяльності) підтримуються законністю, професіоналізмом працівників поліції й ефективною системою підконтрольності. 
Наявність цих трьох умов є обов'язковою для визнання демократичного характеру поліцейської організації, при цьому всі ці три поняття мають бути гармонізовані. Професійна поведінка й відповідальність підтримують законність; відповідальність допомагає зробити поліцію професійною, законність обумовлює наявність у поліції широких професійних повноважень. 
Велике значення має підзвітність перед сторонніми особами. У демократичному суспільстві поліція повинна пояснювати й собі, й іншим членам суспільства свою поведінку. Поліція повинна усвідомлювати, що люди будуть давати їй характеристику, і вони мають на це право [6, с. 33-34]. 
Контроль є важливою функцією, а його механізм може набувати різних форм. Ефективність поліції обумовлена соціальними умовами, у яких вона функціонує, а також історією взаємодії поліції й суспільства. Перевага віддається складному внутрішньому й зовнішньому контролеві й механізмам підзвітності [6, с. 35]. 
Демократичний контроль над поліцією означає, що поліція управляється за чітким внутрішнім ланцюжком, несе відповідальність перед цивільною владою й підпорядковується контролю з боку тих, хто перебуває за межами структури поліції. Механізм підзвітності може набувати багатьох форм, що відрізняються за своєю ефективністю. Необхідно, щоб структури контролю існували всередині самої поліції. Структури, відповідальні за проведення розслідувань випадків зловживань з боку працівників поліції, існують у будь-якій поліцейській системі. Демократичний контроль поліції може здійснюватися неофіційними механізмами, що діють знизу й підтримуються широкими масами на місцях. 
Слід указати на ефективність як важливий критерій демократичних методів роботи поліції, хоча цей термін стосується не специфічної характеристики поліції, а впливу її роботи на благополуччя суспільства. Демократичні поліцейські сили повинні доводити свою необхідність суспільству [7, с. 24]. 
Поліція, що не представляє всі прошарки суспільства, особливо розділеного, завжди буде перебувати під підозрою, якою б ефективною й професійною вона не була. Професіоналізм належить до особливих цінностей здійснення поліцейської діяльності. Принципи справедливості, чесності, своєчасного реагування на звернення громадян, турботи про права людини, неупередженості, підпорядкування законові й мінімального професійної й демократичної поліцейської діяльності. Підзвітність включає поняття прозорості, демократичного й громадського контролю. 
 
Список використаних джерел:
1. Amir, M. and Einstein, S. eds. 2001. Policing, Security and Democracy. Volume 1: Theory and Practice; vol. 2: Special Aspects of Democratic Policing. Huntsville, TX.
2. Winkler, T.H. 2002. 'Managing Change. The Reform and Democratic Control of the Security Sector and International Order'. Geneva.
3. Bayley, D.H. 2001. Democratizing the Police Abroad: What to Do and How to Do It. Washington, D.C.
4. Loader I. and Walker №. 2001. 'Policing as a public good. reconstituting the connections between policing and the state'. Theoretical Criminology, vol. 5, no. 1.Los, M. 1988. Communist Ideology, Law and Crime. London.
5. Manning, P. 1997. Police Work: The Social Organisation of Policing, 2 edn. Prospect Heights, IL.
6. Shearing, C. 1996. 'Reinventing policing: policing as governance', in Marenin, O. ed. Policing Change: Changing Police: International Perspectives. New York.
7. Tanner, M.S. 2000. 'Review Article. Will the State Bring You Backin Policing and Democratization'. Comparative Politics.с{jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2022
August
MoTuWeThFrSaSu
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція