... Немала частина успіху – бажання досягти його (Сенека) ...

Головне меню

Міжнародна науково-практична конференція 29.04.20 - СЕКЦІЯ №5
У процесі реалізації підприємцем своїх прав та свобод правопорушення можуть вчинюватися на різних етапах цього процесу, і щоразу для їхнього припинення й усунення їхніх негативних наслідків необхідна відповідна правоохоронна діяльність компетентних органів, тобто охорона (захист). При цьому на охоронній стадії щоразу здійснюється акт застосування конкретної норми права. Цей акт створює правові умови безпеки підприємництва, сприяє його подальшому розвиткові, стабілізації.
Правоохоронна діяльність у сфері підприємництва не обмежується застосуванням норм конституційного, цивільного або кримінального права, що забезпечують безпеку розглянутої сфери [1, с. 4-6]. Така кримінологічна (у широкому розумінні даного терміну) безпека містить у собі виявлення і припинення правопорушень, у тому числі оперативно-розшуковими засобами органів поліції. Останні ведуть велику роботу по виявленню і розшуку злочинців, що посягають на правомірне підприємництво, сприяють відновленню порушених прав і свобод підприємців, притягують винних осіб до адміністративної та кримінальної відповідальності. При усьому функціональному розходженні діяльності правоохоронних органів – суб’єктів права (цивільного, трудового, адміністративного, кримінального тощо) вони поєднуються в єдиному механізмі забезпечення безпеки підприємництва, займають у цьому механізмі своє місце і виконують властиві тільки їм функції.
На жаль, необхідно визнати, що сьогодні неможливо надати реальний захист підприємництву, не звертаючись за допомогою до кримінально-правових норм. У той же час відкритим залишається питання про досягнення позитивних змін у врегульованих підприємницьких відносинах із активним застосуванням кримінально-правових норм. Тим не менш, економічний і правовий аналіз суспільних відносин дозволив виявити в них об’єктивні протиріччя, що вимагають застосування методів кримінально-правового регулювання.
Такі питання прямо пов'язані з проблемою втручання держави у галузь регулювання економічних відносин, у тому числі в підприємницьку діяльність, з межами цього втручання. На думку В.В. Коваленка та А.В. Наумова, призначення норм кримінального права в економіці – не заважати розвиткові економічних відносин [2]. Н.Я. Петраков, С.С. Шаталин, П.Г. Бунін вважають, щодо економічної сфери (мається на увазі і підприємницька) держава зайнята зовсім не своєю справою [3, с. 34]. У цьому мається на увазі як надмірне втручання держави в економіку, так і нераціональна нормотворчість, надмірна кількість та малоефективність кримінально-правових норм. Солідарні з цією думкою і деякими зарубіжними авторами, що пропонують захищати від зайвого державного втручання в економіку силою закону [4, с. 12]. На думку Ф.А. Хайєка, ринок без економічної свободи підприємця також неможливий, як наші устояні уявлення про економічну роль держави і суспільства [5, с. 7]. Пройшло уже майже тридцять років з моменту набуття Україною незалежності, а питання захисту підприємництва не втратили своєї актуальності.
Разом із тим, всі економісти визнають право держави регулювати економічні відносини, насамперед, за допомогою правового впливу. Ясно, що можливості стихійного регулювання ринку не безмежні. Стихійні сили не здатні стимулювати реалізацію великих національних програм, наприклад, будівництво комплексу атомних електростанцій, освоєння космосу, розвиток фундаментальної науки, створення системи екологічного захисту тощо. Вони не можуть забезпечити вирішення цілої низки соціальних завдань – розвиток охорони здоров’я, створення соціального забезпечення, вирішення проблеми зайнятості, оборони держави.
Світовий досвід показав, що регулювання ринкових відносин (адміністративне втручання) далеко не завжди носить негативний характер, а іноді необхідно навіть у таких сферах економіки, де традиційно панують стихійні регулятори. У ряді країн Європи та світу успішно використовується державне регулювання ціноутворення, грошової системи, кредиту, діяльності бірж, внутрішньої і зовнішньої торгівлі тощо (Німеччини, Австрії, Данії, Японії, Китаю).
Вироблені і пройшли багаторічну перевірку практикою в Україні та у зарубіжних країнах конкретні механізми державного регулювання, у частковості створення розгорнутої системи нормативно-правових актів. У цьому відношенні, як ми вважаємо, мова повинна йти не про державне регулювання підприємництва як таке, а про межі державного регулювання сфери підприємницької діяльності.
Держава при заохоченні підприємництва, здійснює над ним контроль з метою забезпечення безпеки, захисту життя і здоров'я громадян, охорони природних цінностей. При цьому вона (держава) може заборонити визначені види діяльності або ввести які-небудь обмеження на них. Державне регулювання – це, по суті, різновид правового регулювання [1, с. 6]. Розходження між ними в тім, що правове регулювання здійснюється у більш широкому діапазоні, ніж державне, оскільки охоплює доексплуатаційну стадію господарської діяльності (створення підприємств, їх реєстрація і т.п.). Зміст же державного регулювання полягає у встановленні на державному рівні різного роду регуляторів.
Межі державного регулювання підприємницької діяльності окреслити складно, оскільки саме втручання залежить від конкретно-історичних умов, від результатів функціонування ринку і т.д. Разом із тим, варто говорити про мінімальне використання кримінально-правових норм у сфері регулювання економічних відносин. Це стане можливим тільки в тому випадку, коли буде гарантовано повноцінний захист сумлінних учасників економічних відносин, а також урахування всіх економічних інтересів. У свою чергу, надання таких гарантій дозволить учасникам економічних відносин дотримуватися розпоряджень закону.
    
Список використаних джерел:
1. Котковський В.Р. Державне регулювання економічної безпеки в Україні: автореф. дис…канд. юрид. наук: 25.00.02. Запоріжжя, 2007. 19 с. 
2. Коваленко В.В. Профілактика економічної злочинності в Україні: концептуальні засади, організаційно-правові основи, проблеми управління: Монографія. Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. С. 12—13; Наумов А.В. Рыночные отношения и преступность: реальные возможности уголовного законодательства // Мат. межд. конференции: «Право и европейское сотрудничество». Лондон, 1991. С. 2.
3. Петраков Н.Я., Шаталин С.С., Бунин П.Г. Рыночная экономика. Выбор пути. М., 1991. С. 34.
4. Янош Корнай. Путь к свободной экономике. Москва, 1990. С. 12.
5. Hayek F.A. The Fatal Conceit. The Errors of Socialism. – The Collected Works of F.A. Hayek / Vol.1., The University of Chicago Press. 1989. P. 7. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2020
August
MoTuWeThFrSaSu
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція