... Ми повинні бути рабами законів, щоб стати вільними (Цицерон) ...

Головне меню

Міжнародна науково-практична конференція 29.04.20 - СЕКЦІЯ №5
Проблема захисту особи, її життя та здоров’я ніколи не втрачає своєї актуальності. А в умовах існуючої в Україні та світі економічної, політичної, психологічної, соціальної нестабільності, питання кримінально-правового захисту особи постають більш гостро.
Змістовно, кримінально-правова політика спрямовується на захист особи, її особистої безпеки, здоров’я, життя, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості (розділи I-V, XV, XVII-XIX КК України) [1]. Зазначені злочини в чинному КК України розташовані в різних розділах, мають різні родові об’єкти, але ми об’єднаємо їх одним поняттям «злочини проти особи», зважаючи на високий ступінь їх суспільної небезпечності та шкідливості, а в окремих випадках і непоправності наслідків. При цьому зміст даного напряму політики спирається на декілька важливих напрямів, що її забезпечують. 
Такими напрямами, або складовими кримінальної політики, на цей час в країні є наступні. По-перше, це визначення кола злочинів проти особи та її невідчужуваних прав і свобод, що захищаються в межах кримінального права. По-друге, це встановлення чітких і обов’язкових принципів впливу на злочинність (переважно, насильницьку), пов’язану із посяганням на особу. По-третє, це визначення підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності та покарання при вчиненні малозначних діянь проти особи. По-четверте, це визначення кола обставин, що обтяжують та пом’якшують покарання при вчиненні злочинів проти особи та кваліфікуючих ознак зазначеної групи злочинів. По-п’яте, це встановлення видів і розмірів кримінальних покарань, що можуть бути призначені судом за вчинення злочинів проти особи. При цьому ступінь суспільної небезпечності, обсяг наслідків, ступінь їх непоправності, обстановку вчинення злочину, ознаки суб’єкта злочину, інші обставини дозволяють створити таку диференційовану систему покарань, при якій кожна особа, яка вчинила злочин, отримає справедливе і адекватне вчиненому нею злочину покарання. Альтернатива кримінальних покарань за злочини проти особи коливається від виправних та громадських робіт до довічного позбавлення волі. Диференційований підхід при призначенні покарання дозволяє суду обирати найбільш ефективні і дієві заходи впливу на засудженого та дозволяє суду за наявності сукупності пом’якшуючих обставин призначати кримінальне покарання більш м’яке, ніж передбачено санкцією статті або і звільняти особу від відбування реальної міри покарання. По-шосте, визначення в кримінальному законі кола суспільно небезпечних діянь, що посягають на особисту безпеку, життя, здоров’я окремих категорій осіб. Такими особами можна назвати державних діячів, працівників правоохоронних органів, військовослужбовців, громадян, які охороняють громадський порядок, службових осіб, працівників органів правосуддя, журналістів тощо, посягання на яких пов’язано із їх професійної, службовою та громадською діяльністю. Незважаючи на те, що такі злочини розташовані в різних розділах КК України, мають різні родові об’єкти, однак, їх об’єднує те, що всі вони мають проміжкову мету заподіяння шкоди вказаним категоріям осіб, щоб примусити їх або зупинити на шляху виконання певних обов’язків (громадських, службових, професійних). По-сьоме, це здійснення більш детального тлумачення правил застосування положень тієї чи іншої кримінально-правової норми в роз’ясненнях Пленуму Верховного Суду України. Тут необхідно зазначити, що ті зміни, що відбулися в кримінальному законодавстві, частину роз’яснень, поданих Пленумом Верховного Суду України скасовують, і роблять неможливим їх застосування. При цьому Верховний Суд України останні роз’яснення щодо тлумачення кримінально-правових норм та правил їх застосування давав у 2010 році. Останні 10 років роз’яснень у вигляді постанов не було. В період 2010-2012 років були окремі листи з роз’ясненнями, але і їх тепер Пленум не видає. Що це означає? В судовій практиці більше немає труднощів при кваліфікації злочинів та призначенні покарання, чи всі питання кваліфікації уже отримали належну увагу і достатньо тих роз’яснень, які були дані раніше. Ні, ні перше, ні друге. Пленум Верховного Суду України в умовах реформування перестав займатися питаннями тлумачення кримінального законодавства. Як видно, Верховний Суд України вважає, що зміни, які вносяться до чинного КК України є настільки чіткими і однозначними, що не викликають ніяких проблем і труднощів при їх застосуванні на практиці. По-восьме, це створення системи перегляду судових рішень різних інстанцій у разі незгоди з ними учасників кримінального судочинства. В рамках даного напряму розглядаються не лише справи в межах країни, а й ті, що потрапили до міжнародних судів. За результатами рішень, прийнятих Європейським судом з прав людини судова система України приймає відповідні рішення по скасуванню раніше прийнятих і підкоряється рішенням міжнародної судової інстанції. По-дев’яте, проводиться вивчення слідчої практики органів досудового розслідування на предмет актуальності та ефективності існуючих кримінально-правових норм, необхідності їх удосконалення чи декриміналізації.
Таким чином, ми бачимо, що існуюча система кримінально-правового захисту особи не є чимось сталим та непорушним, вона змінюється відповідно до вимог часу та потреб практики.
      
Список використаних джерел:
1. Кримінальний кодекс України: чинне законодавство зі змінами та допов. Станом на 1 вересня 2019 року (офіц. текст). К.: ПАЛИВОДА А.В., 2019. 264 с. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2020
August
MoTuWeThFrSaSu
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція