... Мудрий все робить з обачністю (Латинське прислів'я) ...

Головне меню

Міжнародна науково-практична конференція 18.06.20 - СЕКЦІЯ №1
У 2019 році Центром Разумкова на замовлення Офісу Ради Європи в Україні двічі було проведено соціологічні опитування з метою дослідити ставлення громадян України до судової влади та оцінити діяльність судів − опитування громадян України і опитування учасників судових засідань на виході з приміщень судів, за наслідками якого складено звіт із відображенням отриманих результатів (Звіт за результатами дослідження «Ставлення громадян України до судової системи») [1]. 
За наслідками проведених опитувань серед громадян України, які не були учасниками судових засідань, рівень недовіри до судів (судової системи в цілому) складає 77,7 %, рівень довіри – 11,4 %. Місцевим судам не довіряють 69,7 % опитаних, довіряють – 14,0 %, Верховному Суду не довіряють 64,9 % громадян, довіряють – 17,5 %, Конституційному Суду України не довіряють 61,7 % громадян, довіряють – 18,6 %.
Зовсім інший відсоток довіри до судової влади серед громадян, які були учасниками судових засідань. Із числа опитаних довіряють судам 46,0 %, і цей показник є вищим, ніж число тих, хто судовій владі не довіряє (45,3 %). Ще більшим є рівень довіри громадян, які безпосередньо відвідували місцеві суди: довіру до них висловили більшість опитаних – 51,4 %, недовіру – 40,2 %. Трохи нижчим є рівень довіри цих респондентів до Верховного Суду та Конституційного Суду, проте ці показники є значно вищими, ніж серед населення в цілому. До того ж, респонденти, швидше за все, не мали досвіду спілкування з Верховним та Конституційним судами, тому близько чверті опитаних не змогли визначити свій рівень довіри до цих судів.
У контексті цього дослідження доцільно звернути увагу на конкретні запитання, які ставили респондентам з метою визначення показника довіри до суду.
Зокрема, на запитання «Чи було (були) рішення суду (судів), у якому (у яких) Ви брали участь, законним(и) і справедливим(и)?» відповідь «Так, було законним і справедливим» обрали 53,4 % респондентів, «Ні, не було законним і справедливим» – 21 %, «Мені не відомо, яким було рішення суду» – 14,2 %, «Важко відповісти» – 12,8 % [2]. При цьому на запитання «Рішення суду було(и) на Вашу користь чи на користь супротивної сторони? – «Так, на мою користь» відповіло лише 41,7 % респондентів [2].
Таким чином, судовим рішенням довіряє значний відсоток навіть тих громадян, рішення у справах яких були ухвалені не на їхню користь. Така тенденція є дуже позитивною, свідчить про наявність довіри до судової влади громадян, які безпосередньо були учасниками справи і опитування саме таких респондентів, які можуть висловити думку про суд, виходячи з власного досвіду, а не нав’язану ЗМІ чи іншими інформаційними ресурсами, і тільки власна думка, сформована особистим досвідом, висвітлює об’єктивне ставлення громадян до суду. Однак, ці дані, на жаль, не аналізуються, не озвучуються, і таку позитивну статистику не доводять до відома громадян через засоби масової інформації. Та навіть на офіційній сторінці центру, який проводив це дослідження, цю статистику вдалось відшукати лише у додатку, який відкривається за окремим посиланням.
Доцільно також звернути увагу на те, що про низький рівень довіри до судової влади у цьому звіті наголошено у порівнянні з такими інституціями, побудова, діяльність і призначення яких є зовсім відмінною від судів і не має до них ніякого відношення. Так, у звіті дослівно зазначено: «для того, щоб краще зрозуміти ситуацію з довірою до судів в українському суспільстві, доцільно розглянути питання довіри до широкого спектру державних і громадських інституцій. На даному етапі існує група державних і соціальних інституцій, які мають високий рівень довіри, зокрема, позитивний баланс довіри/недовіри (тобто їм довіряють більше громадян, ніж не довіряють)». До цих інституцій віднесено Церкву, інституції, які причетні до захисту України, та громадські організації. Зазначено, що найбільшою довірою громадян користуються волонтерські організації (їм довіряють 67,0 % опитаних), Церква – 60,6 %, Збройні Сили України – 61,6 %, Державна служба з надзвичайних ситуацій – 60,8 %, добровольчі батальйони – 57,0 %, Державна прикордонна служба – 52,1 %, Національна гвардія України – 50,1 %, ЗМІ України – 49,0 % та громадські організації 44,9 % [2].
Такі порівняння і висновки, що їх роблять на основі цих порівнянь, про низький рівень довіри до судової влади є вкрай неаргументованими та необ’єктивними.
Будучи, відповідно до Конституції України, незалежною гілкою влади, поряд із законодавчою та виконавчою гілками влади, об’єктивно рівень довіри до судової влади може визначатись лише у порівнянні саме із цими двома іншими гілками влади в державі. Дані про рівень довіри до них також знаходимо у звіті за результатами цього дослідження і вони є значно нижчими за рівень довіри до суду. Так, Уряду України довіряють 18,5 % опитаних і не довіряють 75,3 %, а Верховній Раді – відповідно 12,7 % і 82,0 %. 
Ось такими є об’єктивні показники довіри/недовіри до судової влади в Україні. Довіра до суду, з огляду на показник, отриманий від респондентів, які мають можливість висловити об’єктивну думку про суд зі свого безпосереднього досвіду, є значно вищим (46,0 %), що майже у три рази перевищує показник довіри до законодавчої влади та більш як у 2 рази – до виконавчої. 
При цьому, зіставляючи відсоток громадян, які вважають справедливими і законними рішення, ухвалені щодо них (53,4 %), який є значно вищим за відсоток громадян, які довіряють судовій владі (46,0%), логічним є запитання, чому 7,4 % респондентів, які довіряють судовому рішенню, ухваленому щодо них самих, не довірять судам у цілому? Однак, на жаль, це запитання не було предметом соціологічного дослідження.
Таким чином, довіра суспільства і повага до судової влади є гарантіями ефективності і незалежності судової системи, однак визначити їх рівень шляхом проведення соціологічних опитувань, щоб отримати достеменно точний показник, як свідчить результат їх аналізу, надзвичайно складно. І в першу чергу, вплив на формування ставлення до судової влади і суддів має негативна (часто недостовірна) інформація, яку подають ЗМІ, а також негативні та суперечливі коментарі, висловлювання та звинувачення посадових осіб держави, державних службовців, щодо суддів та судової влади.

Список використаних джерел:
1. Звіт за результатами дослідження «Ставлення громадян України до судової системи». URL: http://razumkov.org.ua/napriamky/sotsiologichni-doslidzhennia/stavlennia-gromadian-ukrainy-do-sudovoi-systemy (дата звернення 16.06.2020).
2. Ставлення громадян України до судової системи (Додаток 1). URL: http://razumkov. org.ua/napriamky/sotsiologichni-doslidzhennia/stavlennia-gromadian-ukrainy-do-sudovoi-systemy-dodatok-1 (дата звернення 16.06.2020). {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2020
August
MoTuWeThFrSaSu
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція