... Заможні ті, хто вміє обмежувати бажання своїми можливостями (Гібер) ...

Головне меню

Міжнародна науково-практична конференція 15.04.21 - СЕКЦІЯ №1
Повне і всебічне осягнення права стимулює виникнення багатьох сучасних концепції, що переосмислюють, «переглядають» підходи до праворозуміння через призму філософії права. Однією з таких концепцій, що потребує дослідження і ґрунтовного обґрунтування, є концепція правового простору. Людина є носієм різних уявлень про світ, які визначають її соціальні ролі (включаючи юридичні), спосіб мислення і діяльності, у тому числі і в правовому просторі, який є, в найбільш простому розумінні, своєрідною сферою відносин, що підпадають під легальне державне втручання; спеціально сконструйованим віртуальним правовим середовищем. Просторові зв’язки права і людини, співвідношення їх місць в структурі соціального простору, сутність правового простору та інші питання набувають актуальності в проблемному полі цілісного загальнотеоретичного знання про право. 
Правовий простір людини, як досліджено раніше в авторських працях, доцільно розглядати як одну із багатьох форм її буття, що є чутливою до її поведінки, та яка визначається сукупністю її прав і обов’язків, інтересів, потреб та домагань, а також свободою та волею у їх здійсненні та задоволенні. Правовий простір постає для людей не просто як деяка умовність, а як необхідність і неминучість життєвого простору [1, c. 29; 2, с.282]. У своєму правовому житті, на відміну від життя в інших суспільних формах, особа постає як ініціативний, активний, діяльний суб’єкт, який самовизначається у правовій реальності, так чи інакше ідентифікує себе у правових відносинах з суспільством, з іншими людьми. 
Зіткнення множинності окремих правових просторів, множинності діючих правових суб’єктів утворює суспільний правовий простір. Так, А.В. Скоробогатов і А.В. Краснов підтверджують, що правовий простір суспільства (локального співтовариства) організовує та координує безліч індивідуальних правових просторів. При цьому може існувати кілька групових правових просторів, що перетинаються. Залежно від ідентифікації суб’єкта в конкретний момент часу він може належати до одного або кількох правових просторів, що визначають той чи інший груповий правовий статус, приналежність індивіда до соціальної групи, його становище в суспільстві і державі [3, с.86]. Однак, на наш погляд, зводити суспільний правовий простір тільки до простої сукупності правових просторів окремих суб’єктів не можна, адже це набагато складніше і глибше явище, що потребує детального наукового аналізу та характеристики.
У першу чергу варто звернутися до визначення поняття «суспільний простір», що є зазвичай предметом соціологічних досліджень. Заради уточнення понятійного апарату тут важливо акцентувати, що часто як синоніми поняття «суспільний простір» вживають терміни «публічний простір» і «громадський простір», не надто переймаючись лінгвістичним аналізом і їх значеннєвими відтінками. Для нашого дослідження коректність вживання термінології є визначною, адже поняття «суспільний правовий простір» чи не вперше піддається науково-теоретичному обґрунтуванню. З приводу цих термінологічних нюансів О. Севрук слушно вказала, що лексичні одиниці «громадський», «суспільний» і «публічний» походять від іменників, тому доцільно з’ясувати значення слів, від яких утворилися досліджувані терміни, щоб чітко розуміти підстави коректного застосування цих термінів [4, с.166]. Відтак, проведений дослідницею порівняльний аналіз семантики вказаних термінів засвідчив наявність певної сфери перетинання значень щодо опосередкованого відношення до людей, однак у розумінні прикметника «публічний» переважає те, що асоціюється із поняттями «відкритий, прилюдний, гласний», а у прикметників «громадський» і «суспільний» – те, що ґрунтується на суспільних, соціальних відносинах. Тож існує різниця у відтінках значення цих понять. Суспільний чи громадський – це значить одночасний для всіх, а публічний – коли один демонструє себе публіці. Будь-який публічний простір, таким чином, безумовно є суспільним. Є всі підстави погодитися з таким висновком, тому надалі вживатимемо термін «суспільний простір», хоча дослідники просторів виділяють принципове визначення публічного через протиставлення приватному (виходячи з рівня представленості інтересів, володіння і управління простором тощо) [5, с.35].
Виходячи із розуміння суспільного простору, як простору, що зумовлює соціальну взаємодію, комунікацію, для окреслення його змісту слід враховувати дві визначальні характеристики: по-перше, те, що він конструюється соціальною реальністю і, навпаки, конструює її. Таким чином, М. Грищенко наголошує на двох основних моментах – по-перше, штучності створення публічного, тобто суспільного простору, і, по-друге, що він є елементом відтворення та творення соціальної реальності [5, с.35].
Якщо правовий простір людини є однією із багатьох форм екзистенції людини, який визначається сукупністю її прав і обов’язків, інтересів, потреб та вимог (домагань), а також свободою та волею у їх здійсненні та задоволенні. В межах правового простору відбувається правове життя людини, яка самовизначається у правовій реальності. Але людина не може існувати поза суспільством, яке, як система соціальних зв’язків, передбачає спільність людей, що визначилися у своїх потребах та інтересах, взаємодіють заради досягнення спільних цілей.
Отож, суспільний правовий простір – це передусім упорядкованість і взаємодія певних соціальних зв’язків і процесів, суспільних відношень, їх насиченість, щільність [6, с.19]; це простір реалізації прав людини, і в першу чергу, громадянських прав. У суспільному правовому просторі взаємодіють не лише окремі індивіди, але й народи, нації, держави, класи (верстви населення), партії, громадські об’єднання тощо. Не будь-який суспільний (або публічний) простір є правовим, а той, що формується в результаті взаємодії з середовищем права і визначає особливості правового життя учасників суспільних відносин. Правовий суспільний простір  простір взаємин і дій різних правових суб’єктів  від громадянина до громадських та державних інституцій, в якому відбуваються безперервні людські й інституціональні комунікації, основними правовими цінностями яких є порядок, свобода, відповідальність, рівність, справедливість. Суспільний правовий простір спрямований на забезпечення врівноваженості і стабільності суспільства, що передбачає повагу до права як неодмінного регулятора суспільного життя, повагу до прав і свобод людини і громадянина.
    
Список використаних джерел:
1. Кравчук В.М. Поняття правового простору: філософсько-правова інтерпретація. Актуальні проблеми держави і права: Збірник наукових праць. Випуск 74. Одеса: Юридична література, 2014. С. 26—31.
2. Кравчук В.М. Правовий простір особи та правовий менталітет. Порівняльно-аналітичне право: Електронне наукове фахове видання. № 4. 2016. С. 281—283. URL: http://pap.in.ua/4_2016/84.pdf
3. Скоробогатов А.В., Краснов А.В. Правовое пространство: постклассическая интерпретация. Russian journal of legal studies. 2016. № 3 (8). С. 81—88.
4. Севрук О. Публічний простір як об’єкт правового регулювання. Науковий часопис Національної академії прокуратури України. 2017. № 1 (13). С. 163—169.
5. Грищенко М. Публічний простір міста як об’єкт соціологічного дослідження. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Соціологія. 2016. № 1(7). С. 31—38.
6. Кравчук В.М. Філософська інтерпретація правового простору як особливої форми соціального простору. Актуальні проблеми правознавства. 2016. Вип. 2. С. 17-21. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aprpr_2016_2_5
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2021
Червень
ПнВтСрЧтПтСбНД
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930    
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція