... Роби велике, не обіцяй великого (Піфагор) ...

Головне меню

Міжнародна науково-практична конференція 25.11.21 - СЕКЦІЯ №1
Постановка проблеми. З плином часу людство все більше розвивається у найрізноманітніших сферах. Починаючи з XX ст. стрімко і небувало почав зростати розвиток науки, техніки, медицини, інженерії. У зв’язку із науково-технічним прогресом і застосуванням новітніх технологій для людей з’явилися невідомі і неможливі раніше перспективи, пов’язані із побудовою цифрової держави. Це значно спрощує загальний доступ та передавання багатьох даних на великі відстані, до того ж зводить до нуля корупційні ризики і бюрократію. Тому сьогодні одним із найактуальніших питань є питання про діджиталізацію держави, тобто переведення в онлайн площину вирішення багатьох адміністративних питань, отримання публічних послуг, щоб громадяни могли з легкістю зареєструвати місце проживання, підтримати петицію, отримати копії актів та документів онлайн, не виходячи із дому.
Стан наукового дослідження теми. Свій внесок у дослідження проблематики діджиталізації та інтернет-послуг було здійснено такими науковцями, як: О. Берназюк, Ю. Єременко, Г. Жосан, І. Решетнікова, Г. Швиданенко та інші. 
Метою публікації є розкриття та дослідження особливостей діджиталізації державного апарату як напрямку вдосконалення його функціонування.
Виклад основного матеріалу. Діджитизація, оцифровування (англ. digitization) – переведення інформації в цифрову форму. У джерелах зустрічається і більш технологічне визначення: «цифрова трансмісія даних, закодованих у дискретні сигнальні імпульси». Оцифровування – поширений спосіб збереження інформації багатьох організацій по всьому світу [1].
Зараз в Україні переведено в онлайн більше 120 державних послуг. Наприклад, через інтернет можна оформити державну допомогу при народженні дитини. Також онлайн можна записатися для реєстрації шлюбу, змінити ім’я або прізвище в паспорті, оформити закордонний паспорт, отримати пенсійне посвідчення і навіть подати до суду позов.
Від вересня 2019 року в Україні почало діяти Міністерство цифрової трансформації, яке реалізує державну політику у сферах цифровізації, цифрового розвитку, цифрової економіки, цифрових інновацій, розвитку цифрових навичок та цифрових прав громадян. 
6 лютого 2020 року в Україні презентували мобільний застосунок державних онлайн-послуг «Дія», який дозволяє використовувати електронну версію оцифрованих документів: паспорта, картки платника податків, посвідчення водія, свідоцтва про народження дитини, COVID-сертифіката та ін. Хоча, попри всі свої плюси, додаток не є досконалий, потребує регулярних оновлень і не достатньо захищений від хакерів і підробок. (27 жовтня цього року 21-річний житель Запорізької області був затриманий за створення фейкового додатку «Дія», який копіював дизайн застосунку державних послуг [2]).
Розуміння поняття «діджиталізація» як інформаційно-комунікаційного процесу, що забезпечується через використання автоматизованих, інформаційних, телекомунікаційних та електронних технологій, сприяло створенню Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі – ЄСІТС). Вказана система законодавчо впроваджена у функціонування судової гілки влади з метою розширення можливостей здійснення судочинства із застосуванням інформаційних технологій. Відповідно до Концепції побудови ЄСІТС, погодженої рішенням Ради суддів України від 22 листопада 2019 року № 97, до її основних складових, що у свою конфігурацію також включають окремі елементи, належать: загальна підсистема, підсистема електронного діловодства судів, органів та установ системи правосуддя, контакт-центр судової влади України, підсистема управління фінансово-господарськими процесами, комплексна система захисту інформації [3]. На думку О. Берназюка, ЄСІТС уособлює кінцевий результат запровадження цифрових технологій у судочинстві, досягнення якого стане можливим завдяки інтеграції всіх елементів (підсистем) системи електронного судочинства (правосуддя) [4, с.18].
Діджиталізацію держави, оцифровування інформації з різних баз даних, ведення електронних реєстрів розглядаємо як напрям вдосконалення та підвищення ефективності функціонування державного апарату щонайменше з таких причин:
• корупційні ризики зводяться до нуля, адже фізично громадянин не зустрічається із державним службовцем;
• можливість скоротити штат державних службовців, на утримання яких використовуються державні кошти;
• жодних черг і бюрократії, обідніх перерв, «неприйомних» днів та інших зволікань;
• оцифровування інформації суттєво прискорює роботу державних службовців, а також економить час споживачів адміністративних послуг, які отримують їх за допомогою кількох кліків.
Висновок. Отже, діджиталізація держави як напрям удосконалення функціонування державного апарату є достатньо перспективна, а також значно полегшує громадянам доступ та керування своїми особистими даними і не тільки. Яскравим прикладом є мобільний застосунок «Дія», яким користуються вже більше 10 мільйонів людей і з кожним днем кількість користувачів зростає. Також елементи діджиталізації, інтегровані у діяльність судів України, направлені на оптимізацію і стандартизацію роботи та полегшення спілкування зі сторонами, – це вимога сучасного суспільства. З огляду на невпинні темпи розвитку технологій та суспільного життя, процес діджиталізації держави та його законодавча регламентація повинні пришвидшити входження України в режим «без паперів», забезпечити людиноцентричний підхід до надання адміністративних послуг, покращити якість і швидкість функціонування державного апарату.
    
Список використаних джерел:
1. Оцифровування. Вільна енциклопедія «Вікіпедія». URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%86%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F
2. Фейковий додаток «Дія» створив 21-річний хлопець – кіберполіція. URL: https://ms.detector.media/trendi/post/28383/2021-10-27-feykovyy-dodatok-diya-stvoryv-21-richnyy-khlopets-kiberpolitsiya/ 
3. Про погодження Концепції побудови Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системиКонцепція побудови Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної: рішення Ради суддів України від 22 листопада 2019 року № 97. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0097414-19#Text 
4. Берназюк О.О. Поняття та особливості електронного судочинства в Україні. Право і суспільство. 2019. № 3. С. 1520.
5. Жосан Г. Стан розвитку діджиталізації в Україні. Економічний аналіз. 2020. Том 30. № 1. Частина 2. С. 4452.
6. Решетнікова І.Л., Єременко Ю. О. Використання інтернет-технологій в маркетингу сфери послуг. Маркетинг в Україні. 2014. №5. С. 47–58.

 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2021
November
MoTuWeThFrSaSu
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930     
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція