... Найбільше успіхів ми досягаємо у тому, до чого маємо найліпший хист (Античний вислів) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 14.05.2013 - Секція №3
У силу свого становища інваліди саме в інтелектуальній захищеності згадані дещо поверхнево, оскільки наше законодавство спрямоване на визначення статусу інваліда як людини з обмеженнями, і всі акти які приймаються задля захисту прав інвалідів носять характер опіки. Тому і в інтелектуальному захисті в силу свого статусу, інвалід виступає лише як особа котра має право на пільги та знижки. Звичайно не слід виказувати думку що інваліди нікому не потрібні і їх права лише задекларовані наміри. Але потрібно і визнати, що в силу розвитку суспільства і суспільної думки, вони залишаться «особливими людьми», та з «особливими потребами». Але не зважаючи на тяжке становище у сфері конкурування на інтелектуальному ринку, держава регулює забезпечення прав усіх суб’єктів інтелектуально власності, зокрема людей з функціональними обмеженнями.
Передусім суб'єкти інтелектуальної діяльності користуються певними трудовими пільгами. Відповідно до Кодексу законів про працю України (ст. 91) за працівником, який створив винахід, корисну модель, промисловий зразок або вніс раціоналізаторську пропозицію, що зумовили зміну технічних норм і розцінок, попередні розцінки зберігаються протягом шести місяців від дати початку їх впровадження [3]. Попередні розцінки зберігаються і в тих випадках, коли автор зазначених об'єктів інтелектуальної власності не виконував роботу, норми і розцінки на яку змінено у зв'язку з їх впровадженням, і був переведений на цю роботу після їх впровадження. Відповідно до ст. 126 цього Кодексу за працівниками – авторами винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій зберігається середній заробіток при звільненні від основної роботи для участі у впровадженні винаходу, корисної моделі, промислового зразка чи раціоналізаторської пропозиції на тому самому підприємстві, в установі, організації.
Якщо ж впровадження зазначених об'єктів промислової власності здійснюється на іншому підприємстві, в установі чи організації, за працівником-автором зберігається посада за місцем постійної роботи, а робота із впровадження винаходу, корисної моделі, промислового зразка чи раціоналізаторської пропозиції оплачується за погодженням сторін у розмірі не нижче середнього заробітку за місцем постійної роботи [2].
На жаль не існує законодавства яке б виділяло інтелектуальні здобутки інвалідів в окрему ланку правових досягнень. Адже захистити людину, яка і сама може постояти за себе це звичайно добре, але якщо вдалося захистити людину яка по своїй суті є найуразливішою ланкою суспільства тому я вважаю що це найбільше досягнення суспільства і правової думки.
Підсумовуючи нормативний захист осіб з фізичними обмеженнями, слід згадати що, на думку експертів ООН, забезпечення участі людей у прийнятті рішень, які безпосередньо зачіпають їхні інтереси, – найважливіший принцип демократії. У цьому плані організації інвалідів виражають потреби своїх членів. До країн з високоорганізованою політикою щодо інвалідів Україну зараховують за критерієм наявності, активності та ролі у прийнятті рішень неурядових організацій. У нашій країні громадські організації мають багаторічну історію. Вони відіграють велику роль у наданні соціальної допомоги інвалідам. Діяльність неурядових організацій інвалідів є важливим фактором допомоги у розвитку культури, освіти, охорони здоров’я, вирішенні їхніх проблем, їх соціалізації і залучення до активного суспільного життя [3]. Тому органи виконавчої влади соціального захисту повинні бути зорієнтовані на найкращу взаємодію з громадськими організаціями інвалідів та різними благодійними організаціями. Із загальної кількості в українському суспільстві громадських об’єднань, яких налічується близько 18 тис, понад 900 організацій зосереджують свою діяльність на проблемах інвалідів. Окрім можливостей вияву громадянської активності, ці неприбуткові об’єднання забезпечують робочі місця для певного контингенту людей, надають соціально важливі послуги інвалідам, таким чином сприяючи створенню умов для забезпечення життєдіяльності осіб з обмеженими фізичними можливостями. Саме через ці організації здебільшого внутрішні бізнесові структури та міжнародні донори надають кошти для здійснення в Україні соціальних проектів. Міністерством юстиції України з 1990 до 2002 р. зареєстровано 38 організацій, які об’єднують інвалідів. Органами юстиції на місцях здійснюється легалізація таких громадських організацій. Найбільш тривалий час в Україні діють Українське товариство сліпих (УТОС) та Українське товариство глухих (УТОГ).
 
Список використаних джерел:
1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради, 1996. – №30. – ст. 48.
2. Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні Закон України від 21.03.1991 №875-XII // Відомості Верховної Ради УРСР від 21.05.1991 р. 1991. – № 21. – стаття 252.
3. Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII // Відомості Верховної Ради УРСР  від 17.12.1971 971 р., (Додаток до № 50).
4. Підопригора О.Л. Право інтелектуальної власності / О.Л. Підопригора. – К.: Видавничий Дім "Ін Юре", 2004. – 672 с. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2020
Вересень
ПнВтСрЧтПтСбНД
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930    
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція