... Мудрий все робить з обачністю (Латинське прислів'я) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 03.03.2015 - Секція №3
Вступ. В доктрині права, в тому числі і в доктрині цивільного права, досі не опрацьовано єдиного розуміння поняття і сутності громадянського суспільства, а сама категорія є, скоріше, умовною даниною спільного розуміння того, що не громадянського суспільства взагалі не існує.
Актуальність теми. Про громадянське суспільство останніми роками було написано багато моноргафічних і статейних праць, які у переважній більшості не тільки збільшили спектр думок, але додали дискусійності і суперечливості його визначенням і характерним ознакам. Таким чином, громадянське суспільство як категорія вважається сучасними спеціалістами розмитим поняттям, а кількість його дефініцій постійно зростає. Проте деякі автори вважають, що всі дефініції функціональні, а відсутність єдиного визначення, навпаки, є перевагою погляду майбутніх дослідних проектів [1, c.328 - 329]. З цим можна в цілому погодитись.
Структуру громадянського суспільства, на нашу думку, можна розглядати з традиційних точок зору - соціальної, економічної, політичної, а також - моральної, етичної, інформаційної та інших. Так, з точки зору соціальної структури, для громадянського суспільства характерна багатоманітність соціальних груп і прошарків, основою якої є середній клас. В економічній площині громадянське суспільство означає, що кожен індивід є власником, реально володіє засобами, необхідними людині для її нормального існування. Він вільний у виборі форм власності, визначенні професії і виду праці, розпорядженні результатами своєї праці. У соціальному плані приналежність індивіда до певної соціальної спільноти (сім’ї, класу, нації) не є абсолютною. Він може існувати самостійно, тобто має право на достатньо автономну і незалежну самоорганізацію для задоволення своїх прав та інтересів. Політичний аспект свободи індивіда як громадянина полягає в його незалежності від держави, а саме можливості бути членом партії, праві брати участь у виборах органів державної влади і місцевого самоврядування тощо. 
Визначаючи основні ознаки громадянського суспільства, слід, перш за все, звернути увагу на те, що це суспільство з розвинутими економічними, правовими, політичними і культурними відносинами між його членами. При цьому найбільш характерні для громадянського суспільства ознаки зосереджені на сьогодні у ЦК України, який вже друге десятиріччя забезпечує не тільки функціонування, але і поступальний розвиток громадянського суспільства.
Вирішення завдань розбудови справжнього демократичного громадянського суспільства Україною, як і будь-якою іншою незалежною державою, можливе лише за умови долучення її до створення єдиного справедливого міжнародного правопорядку. А для цього мають бути створені необхідні умови, серед яких ключове місце нині посідає створення і захист суверенної національної державності. У цьому контексті розуміння громадянами сутності і ролі держави і права, значення цих важливих інститутів у сучасному суспільстві, бажання якісних змін у самому суспільстві, його інститутах, які б дозволили його визначити як громадянське, роблять актуальними дослідження розвитку і змісту діяльності об’єднань громадян.
«Напевне, найскладніше завдання – подолати суспільну апатію. Втім, український народ в основі своїй цей рубікон вже перешагнув зимою 2014 року», – стверджує Н.С.Кузнєцова, і далі з впевненістю зазначає: «…українці і Україна право жити в громадянському суспільстві вистраждали і підтвердили своєю боротьбою за незалежність і демократію» [2, c. 14].
В умовах громадянського суспільства починається вільний і творчий процес поширення масових рухів, різного роду угрупувань за переконаннями, партій та інших само створюваних організацій, які прагнуть децентралізації влади держави і отримання справжнього самоуправління, сприяють справедливому вирішенню проблем більшості і меншості, погоджуючи їх позиції і домагаючись максимального врахування думок кожного. Отже, основою такого суспільства є людина, але така, що самоусвідомлено прагне позбутися зайвої опіки, приймати самостійні рішення і відповідати за них, а також орієнтується на високі моральні якості. Надзвичайно важливою є також здатність соціалізованих індивідів самоорганізовуватись і утворювати для реалізації своїх потреб і планів добровільні об'єднання, з яких формується самоврядний потенціал суспільства. Так, об’єднання громадян створюються і діють на не примусовій основі, на засадах рівноправності їх членів (учасників), законності, самоврядування, гласності тощо. Отже, вони вільні у виборі напрямів своєї діяльності. При цьому ніхто не може бути примушений до вступу у будь – яке об’єднання громадян. Загалом, належність чи неналежність до непідприємницьких організацій не може бути жодним чином підставою для обмеження прав і свобод людини або для надання державою будь – яких пільг чи переваг. У принцип самоврядування закладені ідеї про те, що всі основні питання діяльності об’єднань громадян мають вирішуватись на зборах усіх членів об’єднання або їх представників.
На думку ряду науковців, громадянське суспільство реалізується у вигляді сукупності неурядових інститутів і самоорганізованих посередницьких груп, здатних до організованих і відповідних колективних дій на захист суспільно значущих інтересів у межах заздалегідь установлених правил громадянського або правового характеру [3, c. 178], а «…інститути громадянського суспільства, такі як сім’я, церква, школа, інші спільноти, різного роду добровільні організації і союзи, мають засоби впливу на окремого індивіда для дотримання цим індивідом загальновизнаних моральних норм» [4, c. 238].
Висновки. Слід враховувати, таким чином, що створення справедливого міжнародного порядку, так само як і вирішення завдань громадянського суспільства в Україні можливе лише за умов розуміння значення кожної людини і створюваних нею громадських об’єднань. Підтримка державою і її органами такого процесу є запорукою майбутніх перемог на шляху конструктивного розвитку всієї спільноти – як національної, так і міжнародної.
 
Список використаних джерел:
1. Оніщенко Н.М. До питання про моральні засади формування та розвитку інститутів громадянського суспільства. В кн. Актуальні проблеми приватного права України: Збірник статей до ювілею доктора юридичних наук, професора Н.М. Кузнєцової / Відп. ред.. Р.А.Майданик та О.В.Кохановська. – К.: ПрАТ «Юридична практика», 2014. – С. 328-329.
2. Кузнецова Н. Гражданский почин / Н. Кузнецова // Юридическая практика. – №39. – 2014. – С. 1.
3. Кресіна І. Громадянське суспільство / І. Кресіна, О. Стойко. В кн.. Енциклопедія цивільного права України // Ін-т держави і права ім.. В.М.Корецького НАН України: відп. ред. Я.М.Шевченко. – К.: Ін Юре, 2009. – С. 178
4. Кузєцова Н.С. Вибрані праці / Н.С. Кузєцова. – К.: ПрАТ «Юридична практика», 2014. – С. 238. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2022
May
MoTuWeThFrSaSu
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція