... Успіх вимірюється не тим наскільки високо ви вилізли, а тим, скільки ви з собою принесли (У.Роуз) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 03.03.2015 - Секція №5
Згідно інформації Міністерства внутрішніх справ України щодо стану та структури злочинності в Україні (2010 – 2011 рік) [1] у 2010 році було зареєстровано 500902 злочинів, а у 2011 році відповідно – 515833, динаміка становить 3,0 %. При цьому особами, які раніше вчиняли злочини у 2010 році було скоєно 96830 злочинів, а у 2011 році – 147585, динаміка становить 52,4 %.
Вказана статистика викликає занепокоєння з точки зору стану запобігання злочинності та потребує розробки нових науково-обґрунтованих шляхів вирішення даної проблеми, оскільки запобігання злочинності є основним завданням кримінології. При цьому в умовах постійного підвищення рівня інформаційного забезпечення суспільства, і зокрема, можливостей доступу до мережі Інтернет актуальною є проблема використання всесвітньої інформаційної мережі для здійснення ефективного запобігання злочинності. 
Законодавство України щодо запобігання злочинності містить правові норми які вказують на першочерговість та необхідність проведення такої діяльності. Зокрема, відповідно до ст. 2 Закону України «Про міліцію» [2] одним з основних завдань міліції є запобігання правопорушенням та їх припинення. Також у ст. 6 Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» [3] вказується, що одним з основними напрямів боротьби з організованою злочинністю є запобігання: нанесенню шкоди людині, суспільству, державі; виникненню організованих злочинних угруповань; легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом; використанню суб'єктів підприємницької діяльності для реалізації злочинних намірів.
У Концепції реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 року [4] вказується, що основними проблемами, які потребують розв'язання, є: недосконалість нормативно-правового, організаційного, фінансового, кадрового та інформаційного забезпечення профілактики правопорушень; неналежний рівень комплексних запобіжних заходів, спрямованих на усунення причин і умов учинення правопорушень, та профілактичної роботи з особами, схильними до їх скоєння; низький рівень правової культури населення, роз'яснювальної роботи серед громадян з метою формування в них відповідального ставлення до питань дотримання законності, особистої участі в охороні громадського порядку, профілактики правопорушень та боротьби із злочинністю; відсутність дієвого механізму участі громадськості в забезпеченні правопорядку в державі; недостатня увага центральних і місцевих органів виконавчої влади до питань організації змістовного дозвілля дітей та молоді, їх зайнятості та відпочинку; недосконалість механізму взаємодії правоохоронних органів з центральними і місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим з питань розроблення конкретних заходів, спрямованих на підвищення ефективності профілактики правопорушень. Погіршення соціально-економічної ситуації в державі негативно позначається на криміногенній ситуації, зумовлює необхідність формування принципово нових підходів до розв'язання проблем у сфері профілактики правопорушень. Комплексне розв'язання проблем можливе за умови вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на підвищення ефективності профілактики правопорушень. 
На нашу думку, використання мережі Інтернет для запобігання злочинності має базуватися на таких засадах: створення організаційно-правових та технологічних умов попередження злочинності з використанням можливостей мережі Інтернет; розроблення загальносоціальних та спеціально-кримінологічних профілактичних заходів та методик їх застосування; формування інформаційних баз даних щодо попередження кримінологічних явищ та ситуацій; здійснення моніторингу стану попередження злочинності та висвітлення їх результатів; кадрове забезпечення; підвищення рівня правової культури населення; визначення механізму фінансового забезпечення реалізації завдань Концепції та ін.
Підсумовуючи, необхідно зазначити, що питання використання мережі Інтернет для запобігання злочинності необхідно вирішувати комплексно: шляхом розробки відповідної Концепції; удосконалення чинного законодавства; підвищення рівня матеріально-технічного забезпечення та ін. При цьому реалізація запобіжних заходів загальносоціального рівня залежить від того наскільки успішною є діяльність держави щодо розв’язання важливих соціально-економічних проблем, розробки механізму розвитку суб’єктів інформаційної діяльності спрямованих на підвищення рівня правової культури та духовності суспільства, контролю за виконанням законодавства стосовно діяльності засобів масової інформації, і зокрема, мережі Інтернет. Виконання цих завдань у свою чергу створюватиме ефективну базу для спеціально-кримінологічного попередження. 
 
Список використаних джерел:
1. Стан та структура злочинності в Україні (2010-2011 рік) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mvs.gov.ua/mvs/doccatalog/document ?id=717065.
2. Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990 року 565-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 4. – Ст. 20. 
3. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю: Закон України від 30 червня 1993 року № 3341-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – №35. – Ст. 358. 
4. Концепція реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 року Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. №1209-р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1209-2011-%D1%80. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2022
August
MoTuWeThFrSaSu
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція