... Сміливі думки відіграють роль передових пішаків в грі, вони гинуть, але забезпечують перемогу (І. Гете) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 03.03.2015 - Секція №4
Щорічно в Україні проводиться понад 85 тис. конкурсних процедур за державні кошти. Однак, зважаючи на кризові явища в економіці та війну на Сході країни, яка стрімко висмоктує бюджетні ресурси, загальний обсяг державних закупівель за укладеними договорами у 2014 році (113,8 млрд. грн.) знизився на 61,3 % в порівнянні з 2013 роком (185,5 млрд. грн.) [1].
Разом з тим кількість облікованих кримінальних правопорушень, вчинених у сфері державних закупівель, зросла в 2014 році до 895, що на 74,5% більше, ніж у 2013 році (513) [2]. Крім того, рівень латентності злочинів, що вчиняються у вказаній сфері, залишається надзвичайно високим.
Спеціальну норму щодо діяльності прокуратури як суб’єкта протидії злочинності ані в чинному Законі України від 05.01.1991 №1789-ХІІ «Про прокуратуру», ані в новоприйнятому Законі України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру», який в повному обсязі набере чинності 25 квітня 2015 року, не передбачено. Однак це не означає, що правових підстав для такої діяльності немає. Безумовно, прокуратура може і повинна брати участь у протидії злочинності, але зараз це потрібно робити: 1) у межах повноважень, передбачених існуючими функціями; 2) відповідно до вимог КПК України, який надає прокуратурі ще більше можливостей з протидії злочинності кримінально-процесуальними засобами [3, 21]. Фактично вся діяльність прокурорів у кримінальному процесі спрямована на протидію злочинам, оскільки протидія злочинності здійснюється органами прокуратури в межах кожної із виконуваних ними функцій. 
Ми вважаємо, що слід виокремлювати такі напрями кримінологічної діяльності прокуратури: аналітичний, координаційний, правоохоронний та інформаційно-виховний.
Так, аналітичний напрям кримінологічної діяльності прокуратури щодо протидії злочинам у сфері державних закупівель полягає в кримінологічному аналізі даного виду злочинності на загальнодержавному та регіональних рівнях. Відповідно до пункту 1.4. Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України №69 від 17.08.2012, держателем реєстру є Генеральна прокуратура України. Тобто, вся інформація про реєстрацію кримінальних проваджень та їх рух акумулюється в органах прокуратури України, що надає змогу оперативно і об’єктивно оцінювати стан злочинності, в тому числі у сфері державних закупівель, та вживати відповідні заходи протидії. 
На нашу думку, для того, щоб провести повний і якісний кримінологічний аналіз прокурору слід також враховувати інформації про результати діяльності органів, які відповідно до статті 7 Закону України від 10.04.2014 №1197-VII «Про здійснення державних закупівель» здійснюють державне регулювання та контроль у сфері державних закупівель, особливо Державної фінансової інспекції України та її територіальних органів. 
Іншим напрямом протидії злочинності у сфері державних закупівель для прокуратури є правоохоронна діяльність. Вона складає головний зміст діяльності прокуратури, спрямовується на реалізацію її конституційних функцій. У системі протидії злочинності в сфері державних закупівель правоохоронній діяльності прокуратури відводиться особливе місце. Так, складовими правоохоронної діяльності прокуратури є: 1) нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування; 2) нагляд за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності; 3) підтримання державного обвинувачення; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян; 5) представництво інтересів громадянина і держави в суді.
Ми не будемо зупинятись на детальній характеристиці кожної з вищевказаних складових, у межах цього дослідження зупинимося лише на найбільш дискусійній. Так, нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами або так званий «загальний нагляд», який існував до прийняття Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» (п. 1 Розділу ХІІІ), на даний момент здійснюється виключно у формі представництва інтересів громадянина або держави в суді. Оскільки зміни до Конституції України не вносились, пункт 5 статті 121 не втратив своєї чинності, тому виникає питання чи можна взагалі вважати положення новоприйнятого Закону України «Про прокуратуру» конституційними. На наш погляд, відповідь на це запитання може дати лише Конституційний Суд України.
Аналіз практики свідчить, що органи прокуратури приділяли значну увагу нагляду за додержанням і застосуванням законів у сфері державних закупівель. Щороку ними виявлялось чимало злочинів у цій сфері. Так, у 2013 році органами прокуратури проведено 2473 перевірки, за результатами яких розпочато 355 кримінальних проваджень, що становить 69% всіх кримінальних проваджень вказаної категорії. У 2014 році – 1970 перевірок, за результатами яких до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про 376 кримінальних правопорушень (42%) [4].
На нашу думку, позбавлення прокуратури функції нагляду за додержанням і застосуванням законів вкрай негативно вплине на стан законності у сфері державних закупівель, оскільки переважна більшість правопорушень і злочинів вказаної категорії виявлялась саме прокуратурою. Перевагами цієї функції у протидії злочинам в сфері державних закупівель можна вважати: 1) оперативність виявлення кримінальних правопорушень; 2) високий запобіжний ефект; 3) значне подолання латентності злочинів у цій сфері.
Координаційний напрям кримінологічної діяльності прокуратури визначений чинним Законом України «Про прокуратуру» (ст. 10), наказом Генерального прокурора України від 16 січня 2013 року № 1-1 гн «Про координацію діяльності правоохоронних органів у сфері протидії злочинності та корупції», Положенням від 11 лютого 2013 року «Про координацію діяльності правоохоронних органів у сфері протидії злочинності та корупції». 
    Без прокурора координаційна діяльність неможлива. Інші правоохоронні органи під час виконання покладених на них завдань можуть узгоджувати свої дії, проте така діяльність не є координаційною, вона є лише взаємодією. Прокурор обирає форму координаційної діяльності, визначає керівників правоохоронних органів, які будуть брати у ній участь, запрошує їх до розробки і прийняття координаційних заходів, готує проекти документів, головує на координаційних (міжвідомчих) нарадах, надсилає прийняті рішення іншим суб’єктам, контролює їх своєчасне і належне виконання.
Разом з тим, новий Закон України «Про прокуратуру» розглядає координацію лише в межах нагляду за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство (ст. 25). Тобто, перелік об’єктів координації обмежено органами, визначеними статтею 38 Кримінального процесуального кодексу України та статтею 4 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність».
Ще одним напрямом реалізації кримінологічної функції прокуратури є інформаційно-виховна робота. Кримінологічне інформування є одним із найважливіших напрямів виховної роботи прокуратури спеціально-кримінологічного призначення. Кримінологічна поінформованість ставить за мету поширення серед населення відомостей про злочинність, її стан на окремих територіях, причини та умови вчинення злочинів, особу злочинця, засоби вчинення злочинів, заходи запобігання тощо [5, 68]. Так, відповідно до статті 51-1 Закону України від 05.01.1991 №1789-ХІІ «Про прокуратуру» прокурори всіх рівнів на відкритому пленарному засіданні відповідної ради, на яке запрошуються представники ЗМІ, не менше як двічі на рік інформують населення відповідної адміністративно-територіальної одиниці про стан законності, заходи щодо її зміцнення та результати діяльності на даній території. Правова норма аналогічного змісту, але більш загального характеру, міститься і в новоприйнятому Законі України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» (стаття 6). На нашу думку, у відповідну доповідь прокурора необхідно обов’язково включати розділ, присвячений стану законності у сфері державних закупівель. Зокрема, у ньому слід висвітлювати показники злочинності у вказаній сфері, кількість осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності за злочини даної категорії, наводити статистичні показники представницької діяльності прокуратури із захисту інтересів держави у сфері державних закупівель, законності при проведенні уповноваженими органами оперативно-розшукових заходів, досудового розслідування тощо.
Підсумовуючи все викладене, відмітимо, що органи прокуратури є одними з найголовніших суб’єктів протидії злочинності у сфері державних закупівель. Кримінологічна функція прокуратури щодо протидії злочинам вказаної категорії полягає у цілеспрямованій діяльності щодо недопущення вчинення злочинів у сфері державних закупівель, усунення їх причин і умов, переривання злочинної діяльності на різних стадіях її розвитку і здійснення, притягнення винних до кримінальної відповідальності. Вона зосереджується практично у всіх напрямах діяльності органів прокуратури та проявляється в аналітичній, правоохоронній, координаційній та інформаційно-виховній роботі. 
 
Список використаних джерел:
1. Проведення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти в Україні у 2013, 2014 роках // Офіційний сайт Державної служби статистики України: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua
2. Статистична звітність форми № 5 (місячна) «Звіт про кримінальні правопорушення, вчинені на підприємствах, установах, організаціях за видами економічної діяльності» // Офіційний веб-портал Генеральної прокуратури України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.gp.gov.ua
3. Долежан В. Роздуми над проектом нової редакції Закону України «Про прокуратуру» / В.Долежан // Вісник Національної академії прокуратури України. – 2008. – № 3. – С. 16-21.
4. Статистична звітність форми П «Звіт про роботу прокурора» (квартальна) // Офіційний веб-портал Генеральної прокуратури України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.gp.gov.ua
5. Голіна В.В. Запобігання злочинності (теорія і практика): навч. посіб. [Текст] / В.В.Голіна. – Х.: Нац. юрид. акад. України: Право, 2011. – 120 с. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2022
August
MoTuWeThFrSaSu
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція