Науково-практична Інтернет-конференція 03.03.2015 - Секція №3 |
Цивільний процесуальний кодекс України (далі – ЦПК України) у статті 179 встановлює,що предметом доказування під час судового розгляду являються факти, що обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або відіграють іншу роль у вирішенні справи і мають бути встановленими під час розгляду справи [4]. Проте серед науковців точаться тривалі дискусії щодо визначення предмета доказування у цивільних справах.
Цю проблему у своїх дослідженнях висвітлював ряд вітчизняних науковців – В.В.Комаров, М.Й. Штефан, О.С. Захарова, О.О. Грабовська, О.І. Сліпченко, а серед зарубіжних науковців це питання досліджували І.В. Решетнікова, М.К. Треушніков, Р.Р. Янева тощо.
Оскільки зараз в літературі висловлюються численні думки про виокремлення доказового права як окремого інституту у всіх процесуальних науках, формулювання комплексного розуміння категорій у цьому інституті, вчені не прийшли до єдиного визначення поняття предмету доказування.
Законодавчо предмет доказування регламентований у ЦПК України, як зазначалось вище, проте, безпосередньо залежить від розуміння таких понять як допустимість (ст.59 ЦПК України) та належність доказів (ст.58 ЦПК України).
В.В. Комаров зазначає, що предметом доказування є коло фактів матеріально- правового значення, що необхідні для вирішення справи по суті.
М.К. Треушніков наголошує, що предмет доказування є особливим інститутом, в який входять лише ті факти, що мають матеріально-правове значення, факти,без встановлення яких неможливо правильно вирішити справу по суті [3, с. 16].
Звісно, юридичні факти матеріально-правового характеру є базисом доказування, так як від кваліфікації судом саме фактів матеріально-правового характеру залежить кваліфікація фактів в цілому, а отже і вирішення справи по суті. Проте, відповідно до визначення предмету доказування, яке наводить законодавець, до даної категорії, відносяться і факти процесуально-правового характеру.
Відповідно до абзацу 3 пункту 1 листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13, обставини, які входять до предмета доказування у справах про спадкування, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі [2].
Ми погоджуємось з І.В. Верещінською, що предметом доказування у справах, пов'язаних із спадкуванням необхідно включити: 1) факт відкриття спадщини; 2) коло спадкоємців; 3) склад спадкової маси; 4) належність майна заповідувачу на праві власності; 5)наявність чи відсутність заповіту; 6) наявність осіб, які претендують на спадкування, і того, чи є вони спадкоємцями, до якої черги спадкоємців за законом належать; 7) наявність інших спадкоємців тотожної черги; 8) наявність серед спадкоємців осіб, які мають право на обов’язкову частку в спадщині; 9) відомості про фактичне прийняття спадщини; 10) відомості про відмову від прийняття спадщини; 11) підстави для усунення від права спадкування [1, с. 84]; 12) у деяких випадках треба встановити факт додержання строку позовної давності.
Отже, факти, що входять до предмету доказування у справах, що пов'язані із спадкуванням можуть виступати у різних поєднаннях, в залежності від конкретного різновиду позову. При цьому,обсяг фактів, що потребують доказування у процесі розгляду справи може змінюватись також через здійснення сторонами своїх диспозитивних прав (наприклад, через зміну предмету, підстав позову тощо) [5, с. 98].
Список використаних джерел:
1. Верещінська І.В. Зміст предмета доказування у справах щодо спадкування / І.В.Верещінська // Судова апеляція. – №3(36). – 2014 – С. 80-84.
2. Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування. Лист Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ України від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13
3. Треушников М.К. Судебные доказательства: монография / М.К. Треушников [3-е изд. испр. и доп.]. – М.: Городец, 2004. – С. 288.
4. Цивільний процесуальний кодекс України. Закон від 18.03.2004 № 1618-IV/ Офіційний вісник України від 07.05.2004, № 16, стор. 11, стаття 1088, код акту 28609/2004
5. Янева Р.Р. Особенности рассмотрения судами дел, связанных с наследованием: автореф. дис... канд. юр. наук: 12.00.15 / Р.Р. Янева. – М., 2009. – 174 с. {jcomments on}
< Prev | Next > |
---|