...Дискусія–спосіб зміцнити опонента в його помилках (Амброз Бірс)...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 03.03.2015 - Секція №3
Цивільний процесуальний кодекс України (далі – ЦПК України) у статті 179 встановлює,що предметом доказування під час судового розгляду являються факти, що обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або відіграють іншу роль у вирішенні справи і мають бути встановленими під час розгляду справи [4]. Проте серед науковців точаться тривалі дискусії щодо визначення предмета доказування у цивільних справах.
Цю проблему у своїх дослідженнях висвітлював ряд вітчизняних науковців – В.В.Комаров, М.Й. Штефан, О.С. Захарова, О.О. Грабовська, О.І. Сліпченко, а серед зарубіжних науковців це питання досліджували І.В. Решетнікова, М.К. Треушніков, Р.Р. Янева тощо.
Оскільки зараз в літературі висловлюються численні думки про виокремлення доказового права як окремого інституту у всіх процесуальних науках, формулювання комплексного розуміння категорій у цьому інституті, вчені не прийшли до єдиного визначення поняття предмету доказування.
Законодавчо предмет доказування регламентований у ЦПК України, як зазначалось вище, проте, безпосередньо залежить від розуміння таких понять як допустимість (ст.59 ЦПК України) та належність доказів (ст.58 ЦПК України).
В.В. Комаров зазначає, що предметом доказування є коло фактів матеріально- правового значення, що необхідні для вирішення справи по суті.
М.К. Треушніков наголошує, що предмет доказування є особливим інститутом, в який входять лише ті факти, що мають матеріально-правове значення, факти,без встановлення яких неможливо правильно вирішити справу по суті [3, с. 16].
Звісно, юридичні факти матеріально-правового характеру є базисом доказування, так як від кваліфікації судом саме фактів матеріально-правового характеру залежить кваліфікація фактів в цілому, а отже і вирішення справи по суті. Проте, відповідно до визначення предмету доказування, яке наводить законодавець, до даної категорії, відносяться і факти процесуально-правового характеру.
Відповідно до абзацу 3 пункту 1 листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13, обставини, які входять до предмета доказування у справах про спадкування, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі [2].
Ми погоджуємось з І.В. Верещінською, що предметом доказування у справах, пов'язаних із спадкуванням необхідно включити: 1) факт відкриття спадщини; 2) коло спадкоємців; 3) склад спадкової маси; 4) належність майна заповідувачу на праві власності; 5)наявність чи відсутність заповіту; 6) наявність осіб, які претендують на спадкування, і того, чи є вони спадкоємцями, до якої черги спадкоємців за законом належать; 7) наявність інших спадкоємців тотожної черги; 8) наявність серед спадкоємців осіб, які мають право на обов’язкову частку в спадщині; 9) відомості про фактичне прийняття спадщини; 10) відомості про відмову від прийняття спадщини; 11) підстави для усунення від права спадкування [1, с. 84]; 12) у деяких випадках треба встановити факт додержання строку позовної давності.
Отже, факти, що входять до предмету доказування у справах, що пов'язані із спадкуванням можуть виступати у різних поєднаннях, в залежності від конкретного різновиду позову. При цьому,обсяг фактів, що потребують доказування у процесі розгляду справи може змінюватись також через здійснення сторонами своїх диспозитивних прав (наприклад, через зміну предмету, підстав позову тощо) [5, с. 98].
 
Список використаних джерел:
1. Верещінська І.В. Зміст предмета доказування у справах щодо спадкування / І.В.Верещінська // Судова апеляція. – №3(36). – 2014 – С. 80-84.
2. Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування. Лист Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ України від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13
3. Треушников М.К. Судебные доказательства: монография / М.К. Треушников [3-е изд. испр. и доп.]. – М.: Городец, 2004. – С. 288.
4. Цивільний процесуальний кодекс України. Закон від 18.03.2004 № 1618-IV/ Офіційний вісник України від 07.05.2004, № 16, стор. 11, стаття 1088, код акту 28609/2004
5. Янева Р.Р. Особенности рассмотрения судами дел, связанных с наследованием: автореф. дис... канд. юр. наук: 12.00.15 / Р.Р. Янева. – М., 2009. – 174 с. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2022
May
MoTuWeThFrSaSu
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція