... Тричі вбивця той, хто вбиває думку (Р. Ролан) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 03.03.2015 - Секція №2
Система національного законодавства імперативно визначає великий перелік управлінських завдань і заходів, проведення яких покладається на органи виконавчої влади в цілях побудови основ інформаційного суспільства. При цьому доцільно акцентувати увагу на тому, що як в Законі України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки» від 09.01.2007 р. № 537-V, так і в Розпорядженні Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії розвитку інформаційного суспільства в Україні» від 15.05.2013 р. № 386-р [1; 2] предметно ці завдання не групуються, а систематизуються у блоки в залежності від шкали пріоритетності цілей побудови інформаційного суспільства. Узагальнюючи положення згаданих вище актів, пропонуємо власний варіант класифікації завдань і заходів, які покладаються на систему органів виконавчої влади України з метою реалізації політики побудови інформаційного суспільства. В якості критерію класифікації ми виберемо сферу (галузь) управлінської діяльності органів виконавчої влади. Отже, в залежності від сфери (галузі) державного управління органи виконавчої влади України виконують такі управлінські завдання:
1) У сфері науки, освіти і культури:
– проведення роботи над створенням і вдосконаленням системи освіти, орієнтованої на використання новітніх ІКТ у процесі формування всебічно розвиненої особистості, забезпечення безперервності такого навчання;
– забезпечення поступової інформатизації системи освіти, з метою задоволення освітніх інформаційних і комунікаційних потреб учасників навчально-виховного процесу; 
– формування і впровадження інформаційного освітнього середовища в системі загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти;
– розроблення індивідуальних модульних навчальних програм різних рівнів складності залежно від конкретних потреб, а також випуск електронних підручників та енциклопедій;
– розробка заходів, спрямованих на збереження культурної спадщини України шляхом документування інформації про об'єкти культурної спадщини на цифрових носіях, забезпечення накопичення та збереження електронних документів та електронних інформаційних ресурсів;
– сприяння у розробці заходів, спрямованих на організацію і проведення конференцій, форумів, семінарів, засідань за круглим столом, сприяння залученню засобів масової інформації, використання нових медіа-ресурсів, створення та підтримки інформаційних веб-сайтів, видання та розповсюдження буклетів, брошур, книг, у тому числі на електронних носіях;
– розробка найбільш практичних моделей впровадження національних інформаційних ресурсів в економічній, виробничій, науково-технічній, соціальній, національно-культурній сферах;
– розробка і реалізація спеціальних заходів, спрямованих на забезпечення комп'ютерної та інформаційної грамотності населення як основи розвитку інформаційного суспільства та сприяння розвитку людського потенціалу, організацію допомоги пенсіонерам, малозабезпеченим та людям, які потребують соціальної допомоги та реабілітації;
– організація української лінгвістичної системи та українського лінгвістичного порталу в мережі Інтернет; 
– сприяння науково-прикладних досліджень у галузі ІКТ. 
2) У сфері нормопроектної діяльності:
– проводити роботу, спрямовану на удосконалення нормативно-правової бази з питань забезпечення розвитку інформаційної сфери та інформаційних правовідносин; 
– розробляти пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правової бази забезпечення інформаційної безпеки, зокрема захисту інформаційних ресурсів, протидії комп'ютерній злочинності, збереження персональних даних, а також правоохоронної діяльності в інформаційній сфері; 
– координувати хід роботи над удосконаленням концепції інформаційного законодавства України, яка буде регулювати перебіг більшості найбільш важливих інформаційних процесів, що відображають стан розвитку інформаційного суспільства в Україні; 
– розробляти і впроваджувати заходи, спрямовані на адаптацію інформаційного законодавства України до європейських стандартів. 
3) У сфері здійснення державного контролю: 
– вести постійну роботу над удосконаленням інституційного механізму контролю за виконанням пріоритетних завдань побудови інформаційного суспільства; 
– здійснювати моніторинг послідовності та ефективності реалізації політики у сфері формування інформаційного суспільства на місцях; 
     – вести роботу по залученню до контролю за реалізацією політики розвитку інформаційного суспільства неурядових організацій, незалежних експертів та інших суб'єктів; 
– здійснювати контроль і нагляд за доступністю механізму реалізації конституційного права громадян на інформацію і на доступ до публічної інформації. 
4) У сфері управління економікою, впровадження інновацій, залучення інвестицій та розвитку інфраструктури:
– сприяти розвитку електронної економіки та електронної комерції як найбільш динамічних форм виробництва, розповсюдження, реалізації і споживання товарів і послуг; 
– реалізовувати системні державні рішення, спрямовані на стимулювання створення національних інноваційних структур у вигляді технопарків, наукових центрів і об'єднань з метою розробки конкурентоспроможних вітчизняних ІКТ; 
– розробляти механізми гармонізації державних і приватних  бізнес-проектів з розвитку інформаційного суспільства;
– організаційно сприяти розвитку високоінтелектуальних сфер праці з метою підвищення експортного потенціалу ІКТ-індустрії;
– формувати позитивні умови для залучення приватного сектора економіки до роботи, пов'язаної із забезпеченням і впровадженням ІКТ у всіх сферах життя з метою удосконалення якості комунікативних послуг; 
– сприяти розвитку загальнонаціональної, галузевих і регіональних інформаційних систем, мереж та електронних ресурсів, інформаційно-аналітичних систем органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
– створити в усіх населених пунктах України можливості для доступу до мережі Інтернет, у тому числі шляхом розбудови мережі пунктів колективного доступу; 
– розробити заходи, спрямовані на прискорення проведення конверсії радіочастотного ресурсу на користь цивільних користувачів.
5) У сфері формування громадянського суспільства: 
– розвивати основи електронної демократії1;
– розробляти і впроваджувати на національному та місцевому рівнях механізми ефективної участі громадськості в контролі за реалізацією пріоритетів побудови інформаційного суспільства; 
– забезпечувати відкритість інформації про діяльність державних органів і органів місцевого самоврядування; 
– стимулювати організації громадської дискусії щодо засад формування інформаційного суспільства в Україні з метою доведення до відома населення результатів роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо сутності і цілях розвитку інформаційного суспільства як визначального чинника економічного і суспільного розвитку України в історичній перспективі; 
– організовувати управлінське забезпечення можливості безпосередньої участі як інститутів громадянського суспільства, так і окремих громадян у процесах підготовки і проведення експертизи проектів актів законодавства, здійснення контролю за результативністю та ефективністю діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
6) У сфері захисту інформації:
– розробляти заходи, спрямовані на підвищення рівня координації діяльності державних органів щодо виявлення, оцінки і прогнозування загроз інформаційній безпеці, запобігання таким загрозам та забезпечення своєчасної ліквідації їх наслідків; 
– вести постійну роботу з виявлення потенційних загроз національній безпеці, пов'язаних з активним використанням Інтернету та мобільного зв'язку з метою протидії пропаганді протиправною діяльності; 
– забезпечувати безпеку інформаційно-телекомунікаційних систем органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інформаційно-телекомунікаційних систем, які функціонують в інтересах управління державою, забезпечення обороноздатності та безпеки держави; 
– забезпечувати охорону інформації кредитно-банківських структур, систем управління об'єктами виробничої інфраструктури; 
– розробляти нові форми і методи зменшення ступеня застосування ІКТ для вчинення злочинів, зокрема крадіжок, вимагань, шахрайства; 
– забезпечувати цілісність, доступність та конфіденційність інформаційних ресурсів України, які створюють умови для розвитку кожної конкретної особистості, стійкого функціонування суспільства і держави, захисту персональних даних та інформації, яка знаходиться у віданні фізичних, юридичних осіб і держави від зовнішніх і внутрішніх інформаційних загроз, зокрема шляхом протидії комп’ютерним злочинам. Зазначимо, що захист інформації буде ефективним, а заходи щодо її захисту будуть відповідати основам правової держави тільки в тому випадку, якщо органи виконавчої влади у процесі виконання виконавчо-розпорядчої діяльності будуть чітко підкорятися закону [3, с. 192]. Це виключає можливість зловживання владою і гарантує повне дотримання законних інтересів суспільства та кожного користувача інформаційними ресурсами. 
7) У сфері міжнародного співробітництва:
– забезпечення участі державних органів у міжнародному інформаційному обміні; 
– розробка заходів, спрямованих на створення системи міжнародної інформаційної безпеки; 
– постійне удосконалення механізму взаємодії спеціально уповноважених державних органів України та іноземних держав у сфері запобігання, виявлення, припинення та ліквідації наслідків використання інформаційно-комунікаційних технологій у терористичних та інших протиправних цілях; 
– забезпечення участі України в міжнародних дослідницьких проектах з основних напрямів розвитку науки, технологій і техніки; 
– участь у розробці міжнародних стандартів у сфері інформаційних і телекомунікаційних технологій, гармонізація національної системи стандартів та сертифікації у цій сфері у відповідність з кращим міжнародним досвідом. 
Наведені напрями діяльності органів виконавчої влади органічно пов'язані між собою, а отже, повинні враховуватися і реалізовуватися в комплексі. Вони виступають певним мінімумом, виконання якого може гарантувати успіх розвитку інформаційного суспільства та спрямувати державу по інноваційному шляху розвитку [4, с. 560].
 
1 електронна демократія – форма суспільних відносин, при якій громадяни і організації залучаються до формування державних структур та державного управління, а також до місцевого самоврядування шляхом широкого застосування інформаційно-комунікаційних технологій – авт. 
 
Список використаних джерел:
1. Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки: Закон України № 537-V // Відомості Верховної Ради України. –2007. – №12. –ст. 102.
2. Про схвалення Стратегії розвитку інформаційного суспільства в Україні: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.05.2013 р. № 386-р // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua
3. Приватне життя і поліція. Концептуальні підходи. Теорія та практика / [Ю.М.Грошевий, Т. Вюнтергербер, Ю.С. Шемшученко]: за ред. Ю.І. Римаренко. – К.: КНТ, 2006. – 740 с. 
4. Смирнов А.А. Пріоритети державної інформаційної політики / А.А. Смирнов // Держава в мінливому світі: матеріали VI Міжнародної школи-практикуму молодих вчених-юристів (Москва, 26-28 травня 2011 р.) / відп. редактор В.І. Лафитский. – М: Інститут законодавства і порівняльного правознавства при Уряді. РФ, 2012. – С. 554-561. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2022
August
MoTuWeThFrSaSu
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція