Міжнародна науково-практична конференція 25.11.21 - СЕКЦІЯ №1
Постановка проблеми. З плином часу людство все більше розвивається у найрізноманітніших сферах. Починаючи з XX ст. стрімко і небувало почав зростати розвиток науки, техніки, медицини, інженерії. У зв’язку із науково-технічним прогресом і застосуванням новітніх технологій для людей з’явилися невідомі і неможливі раніше перспективи, пов’язані із побудовою цифрової держави. Це значно спрощує загальний доступ та передавання багатьох даних на великі відстані, до того ж зводить до нуля корупційні ризики і бюрократію. Тому сьогодні одним із найактуальніших питань є питання про діджиталізацію держави, тобто переведення в онлайн площину вирішення багатьох адміністративних питань, отримання публічних послуг, щоб громадяни могли з легкістю зареєструвати місце проживання, підтримати петицію, отримати копії актів та документів онлайн, не виходячи із дому.
Стан наукового дослідження теми. Свій внесок у дослідження проблематики діджиталізації та інтернет-послуг було здійснено такими науковцями, як: О. Берназюк, Ю. Єременко, Г. Жосан, І. Решетнікова, Г. Швиданенко та інші. 
Метою публікації є розкриття та дослідження особливостей діджиталізації державного апарату як напрямку вдосконалення його функціонування.
Виклад основного матеріалу. Діджитизація, оцифровування (англ. digitization) – переведення інформації в цифрову форму. У джерелах зустрічається і більш технологічне визначення: «цифрова трансмісія даних, закодованих у дискретні сигнальні імпульси». Оцифровування – поширений спосіб збереження інформації багатьох організацій по всьому світу [1].
Зараз в Україні переведено в онлайн більше 120 державних послуг. Наприклад, через інтернет можна оформити державну допомогу при народженні дитини. Також онлайн можна записатися для реєстрації шлюбу, змінити ім’я або прізвище в паспорті, оформити закордонний паспорт, отримати пенсійне посвідчення і навіть подати до суду позов.
Від вересня 2019 року в Україні почало діяти Міністерство цифрової трансформації, яке реалізує державну політику у сферах цифровізації, цифрового розвитку, цифрової економіки, цифрових інновацій, розвитку цифрових навичок та цифрових прав громадян. 
6 лютого 2020 року в Україні презентували мобільний застосунок державних онлайн-послуг «Дія», який дозволяє використовувати електронну версію оцифрованих документів: паспорта, картки платника податків, посвідчення водія, свідоцтва про народження дитини, COVID-сертифіката та ін. Хоча, попри всі свої плюси, додаток не є досконалий, потребує регулярних оновлень і не достатньо захищений від хакерів і підробок. (27 жовтня цього року 21-річний житель Запорізької області був затриманий за створення фейкового додатку «Дія», який копіював дизайн застосунку державних послуг [2]).
Розуміння поняття «діджиталізація» як інформаційно-комунікаційного процесу, що забезпечується через використання автоматизованих, інформаційних, телекомунікаційних та електронних технологій, сприяло створенню Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі – ЄСІТС). Вказана система законодавчо впроваджена у функціонування судової гілки влади з метою розширення можливостей здійснення судочинства із застосуванням інформаційних технологій. Відповідно до Концепції побудови ЄСІТС, погодженої рішенням Ради суддів України від 22 листопада 2019 року № 97, до її основних складових, що у свою конфігурацію також включають окремі елементи, належать: загальна підсистема, підсистема електронного діловодства судів, органів та установ системи правосуддя, контакт-центр судової влади України, підсистема управління фінансово-господарськими процесами, комплексна система захисту інформації [3]. На думку О. Берназюка, ЄСІТС уособлює кінцевий результат запровадження цифрових технологій у судочинстві, досягнення якого стане можливим завдяки інтеграції всіх елементів (підсистем) системи електронного судочинства (правосуддя) [4, с.18].
Діджиталізацію держави, оцифровування інформації з різних баз даних, ведення електронних реєстрів розглядаємо як напрям вдосконалення та підвищення ефективності функціонування державного апарату щонайменше з таких причин:
• корупційні ризики зводяться до нуля, адже фізично громадянин не зустрічається із державним службовцем;
• можливість скоротити штат державних службовців, на утримання яких використовуються державні кошти;
• жодних черг і бюрократії, обідніх перерв, «неприйомних» днів та інших зволікань;
• оцифровування інформації суттєво прискорює роботу державних службовців, а також економить час споживачів адміністративних послуг, які отримують їх за допомогою кількох кліків.
Висновок. Отже, діджиталізація держави як напрям удосконалення функціонування державного апарату є достатньо перспективна, а також значно полегшує громадянам доступ та керування своїми особистими даними і не тільки. Яскравим прикладом є мобільний застосунок «Дія», яким користуються вже більше 10 мільйонів людей і з кожним днем кількість користувачів зростає. Також елементи діджиталізації, інтегровані у діяльність судів України, направлені на оптимізацію і стандартизацію роботи та полегшення спілкування зі сторонами, – це вимога сучасного суспільства. З огляду на невпинні темпи розвитку технологій та суспільного життя, процес діджиталізації держави та його законодавча регламентація повинні пришвидшити входження України в режим «без паперів», забезпечити людиноцентричний підхід до надання адміністративних послуг, покращити якість і швидкість функціонування державного апарату.
    
Список використаних джерел:
1. Оцифровування. Вільна енциклопедія «Вікіпедія». URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%86%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F
2. Фейковий додаток «Дія» створив 21-річний хлопець – кіберполіція. URL: https://ms.detector.media/trendi/post/28383/2021-10-27-feykovyy-dodatok-diya-stvoryv-21-richnyy-khlopets-kiberpolitsiya/ 
3. Про погодження Концепції побудови Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системиКонцепція побудови Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної: рішення Ради суддів України від 22 листопада 2019 року № 97. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0097414-19#Text 
4. Берназюк О.О. Поняття та особливості електронного судочинства в Україні. Право і суспільство. 2019. № 3. С. 1520.
5. Жосан Г. Стан розвитку діджиталізації в Україні. Економічний аналіз. 2020. Том 30. № 1. Частина 2. С. 4452.
6. Решетнікова І.Л., Єременко Ю. О. Використання інтернет-технологій в маркетингу сфери послуг. Маркетинг в Україні. 2014. №5. С. 47–58.