Міжнародна науково-практична конференція 09.06.22 - СЕКЦІЯ №2
З нашої точки зору, конфіденційна інформація – це інформація, яка має цінність для фізичної особи, інформація про фізичну особу в тому числі та, що стосується сім’ї фізичної особи, інша інформація про фізичну особу, яка потребує захисту й охорони від розголошення і несанкціонованого доступу.
До речі, як ми вже зазначали, щодо множення таємниць у попередніх працях [1, с. 38-41], інформацію щодо сімейних секретів з нашої точки зору, потрібно  віднести до конфіденційної інформації (Конф.), а термін «сімейна тайна» прибрати взагалі.
Тепер розглянемо законодавче визначення конфіденційної інформації в Україні на сьогоднішній день. Так відповідно до ст. 21 Закону України «Про інформацію», інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. Конфіденційною вважається інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом [2]. 
У ст. 7 Закону України «Про доступ до публічної інформації» вказано, що конфіденційна інформація – це інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов [3]. 
До речі, як ми уже зазначали у наших попередніх працях, що стосувалися конфіденційної інформації та дистинкції її від комерційної таємниці. А саме наступне, що законодавцю потрібно виключити з визначення конфіденційної інформації згадки про юридичну особу й сформулювати його так: 
     конфіденційна інформація – інформація, доступ до якої обмежено фізичною особою та яка може поширюватися у визначеному порядку за її бажанням відповідно до передбачених нею умов [ 4. с.. 36-37]. 
Враховуючи те, що в Україні підприємства, установи чи організації, можуть на власний розсуд секретити свою комерційну таємницю, як під грифом конфіденційно (Конф.), або під грифом комерційна таємниця (КТ). А тому з нашої точки зору, потрібно із законодавчого визначення терміну конфіденційна інформація прибрати згадки про юридичну особу. В подальшому прийняти Закон України «Про комерційну таємницю», на кшталт, який ми запропонували у нашому дисертаційному дослідженні [5, додаток А]. Де ми передбачили наступні визначення термінів:
Комерційна таємниця – це інформація технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тієї, яка відповідно до закону не може бути віднесена до комерційної таємниці, має право на захист від незаконного використання цієї інформації третіми особами, за умов, що ця інформація має комерційну цінність у зв’язку з тим, що вона невідома третім особам і до неї немає вільного доступу інших осіб на законних підставах, а власник комерційної таємниці вживає належних заходів до охорони її конфіденційності; 
Віднесення інформації до комерційної таємниці (КТ) – процедура прийняття (професіоналом в цій сфері) рішення про віднесення категорії відомостей або окремих відомостей до комерційної таємниці з установленням ступеня їх секретності шляхом обгрунтування та визначення можливої шкоди підприємству, установі чи організації у разі розголошення цих відомостей, включенням цієї інформації до зводу відомостей, що становлять комерційну таємницю; 
Звід відомостей, що становлять комерційну таємницю – акт, в якому зведено переліки відомостей, що згідно з рішеннями професіонала в цій сфері становлять комерційну таємницю у визначених цим Законом сферах;
Засекречування матеріальних носіїв з комерційною таємницею – введення у встановленому законодавством порядку обмежень на поширення та доступ до конкретної комерційної таємниці, шляхом надання відповідного грифу секретності документам (КТ), виробам або іншим матеріальним носіям цієї інформації; 
Матеріальні носії комерційної таємниці (КТ) – матеріальні об’єкти, в тому числі фізичні поля, в яких відомості, що становлять комерційну таємницю, відображені у вигляді текстів, знаків, символів, образів, сигналів, технічних рішень, процесів тощо; 
Інформація, що складає комерційну таємницю – науково-технічна, технологічна, виробнича, фінансово-економічна чи інша інформація (в тому числі складова секретів виробництва (ноу-хау), яка має дійсну або потенційну комерційну цінність в силу невідомості її третім особам, до якої немає вільного доступу на законній підставі й у відношенні якої власником такої інформації введений режим комерційної таємниці (КТ); 
Режим комерційної таємниці (КТ) – правові, організаційні, технічні та інші прийняті власником інформації, що складає комерційну таємницю заходи з охорони її конфіденційності; 
Власник комерційної таємниці – особа, яка володіє інформацією, що складає комерційну таємницю, на законній підставі, обмежила доступ до цієї інформації і встановила щодо неї режим комерційної таємниці (КТ); 
Доступ до комерційної таємниці – ознайомлення певних осіб з інформацією, що складає комерційну таємницю (КТ), за згодою її власника або на інших законних підставах за умови збереження конфіденційності цієї інформації; 
Надання інформації, що складає комерційну таємницю – передача інформації, що складає комерційну таємницю і зафіксованої на матеріальному носії, її власником інформацію органам державної влади, іншим державним органам, органам місцевого самоврядування з метою виконання їх функцій;
Розголошення інформації, що складає комерційну таємницю – дія або бездіяльність, внаслідок яких інформація, що складає комерційну таємницю, у будь-якій можливій формі (усній, письмовій, інший формі, у тому числі з використанням технічних засобів) стає відомою третім особам без згоди власника такої інформації або всупереч трудовому або цивільно-правовим договорам. Органи державної влади, юридичні та фізичні особи, які при виконанні своїх функцій, визначених законом, або наданні послуг підприємству, установі чи організації безпосередньо чи опосередковано отримали в установленому законом порядку інформацію, що містить комерційну таємницю, зобов’язані забезпечити збереження такої інформації, не розголошувати цю інформацію і не використовувати її на свою користь чи на користь третіх осіб. У разі заподіяння підприємству, установі чи організації збитків шляхом витоку інформації, що становить комерційну таємницю з контролюючих або правоохоронних органів, збитки відшкодовуються винним органом в повному обсязі [5, с. 225-227].

Список використаних джерел: 
1. Кравченко О.М. Розвідувальна таємниця як новий вид таємної інформації в Україні. Право та закон: теорія, методологія, практика : зб. матеріалів Міжн. юрид. наук.-практ. конф. «Актуальна юриспруденція» (Київ, 15.04.2021). Київ : Центр учбової літератури, 2021. С.38-41.
2. Про інформацію: Закон України. Верховна Рада України. URL: //zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#Text (дата звернення: 08.05.2022). 
3. Про доступ до публічної інформації: Закон України. Верховна Рада України. URL: //zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17#Text (дата звернення: 08.05.2022). 
4. Кравченко О.М. Дистинкція між конфіденційною інформацією та комерційною таємницею. Право та закон: теорія, методологія, практика : зб. матеріалів Міжн. юрид. наук.-практ. конф. «Актуальна юриспруденція» (Київ, 15.04.2021). Київ : Центр учбової літератури, 2021. С.35-38. 
5. Кравченко О. М. Адміністративно-правові засади охорони комерційної таємниці в Україні: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07. Київ, 2019. 253 с.